Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Зауважимо, що через весняні заморозки на СУМЩИНІ постраждали плодово-ягідні культури та рання городина.
Попри захисні заходи, садівники й городники, не змогли врятувати рослини. Що постраждало від морозу найбільше та чи буде Сумщина з урожаєм – дізнавалося Суспільне https://suspilne.media/.
«Усе померзло, шкода, скільки біля нього роботи, скільки обробок проводимо, а воно ж, дивіться, береш – маленькі чорненькі ягідки. Це вони вже позасихали», – каже мешканка села Капустинці Роменського району Світлана Кулинич.
Жінка говорить: цьогоріч плодово-ягідні культури квітували рясно, але практично всі вони пошкоджені весняним заморозком.
«Ніколи не було, щоб вона не родила. Минулого року були морози, але вона вистояла, а цього року навіть шпанка пропала. Ну оце знайшла дві ягідки – це я вперше їх побачила, так зраділа. Поопадали квіточки, попримерзали. Зав’язь була, але вона померзла. Шкода. Шовковиця померзла, такі були ягідки, і все замерзло», – пояснює жінка.
Деякі рослини померзли і на городі, ділиться пані Світлана.
На СУМЩИНІ ексклюзивні, натуральні, крафтові медові напої виготовляє родина ТРОНІВ…
«Кавуни померзли, отут була розсада, я трохи висадила. Ну, капуста не померзла. Помідори висадила в суботу, поки ще стоять. А ще висадила розсаду огірків, раніше, до морозів, один змерз. Хоча і накривала їх, але такі – хворі», – говорить пані https://suspilne.media/
Під час заморозків до 7 градусів, каже пані Світлана, накривала городину агроволокном, а до теплиці ставила обігрівач.
“Примерзали трохи і тюльпани. Троянди примерзли. А от лілії врятували – їх накривали мішками на ніч, а ранком розкривали. Поки що вижили. Торік уже з цвітом були лілії, з пуп’янками. Мороз ударив великий – і померзло”, – додає жінка.
…Місцеві жителі чекають автівку, яка привезе розсаду. Серед них – 80-річна Антоніна Гришко.
«Обіцяють розсаду привезти: помідорів, перцю, капусти», – каже жінка.
Говорить: під час заморозків намагалася врятувати рослини розведеним багаттям, але, каже, безуспішно.
«Редиска померзла і помідори. А так, решта ще не посходило. Померзло (плодові дерева, – прим. ред.) все, обсипалось. Стояли білі такі, мов обмотані полотном, а на ранок стали руді», – додає пані Антоніна.
«Ми переселенці. Дали нам господарі город, і ми посадили. Але в нас нічого ще не померзло. Змерзла тільки вишня, біля будинку росте. Змерзла, як і в усіх», – говорить Антоніна Кириченко.
«У мене така красива черешня квітла – біла вся. Але немає, обсипалось. А так у мене тільки редиска померзла, решта ще було не посаджене до морозу. Тоня розпалює багаття, а я накриваю доріжками, пальтами старими, якщо є таке, що може померзнути», – говорить Валентина Голуб.
Цьогоріч померзли шовковиця, лимонник, актинідія та горіх грецький, розповідає керівник наукової установи Микола Сахошко. Науковець додає: від заморозків постраждала і чорна смородина.
Практично 70% врожаю знищено цими приморозками. Ягід дуже мало, хоча зав’язь була гарна. Яблуні сильно постраждали: практично вся зав’язь померзла. Практично всі плодово-ягідні культури на території СУМЩИНИ померзли. 90% померзло черешні, вишні, обліпихи. Постраждав також перший цвіт суниці. Почорніла серединка, тобто ягоди не буде, але враховуючи погодні умови, – дощі, які пройшли, із суницею катастрофічних проблем в області немає», – пояснює керівник наукової установи «Сумська філія Українського інституту» Микола Сахошко.
За словами директора обласного департаменту агропромислового розвитку Олександра Маслака, весняні заморозки завдали найбільшої шкоди посівам озимого ріпака та озимої пшениці.
«Площа озимого ріпаку цьогоріч 44,8 тисяч гектарів, то 10,7 тисяч гектарів довелося задискувати і провести сівбу пізніх культур на цих площах. Інша площа, близько 14 тисяч гектарів озимого ріпаку, була пошкоджена, але довелося за допомогою підживлення оздоровити. Були пошкодження і озимої пшениці. Якщо загальна площа становила 144,8 тисячі гектарів, то 10% було пошкоджено. Науковці оцінюють втрати посівів, які залишилися, – близько 10-15% від потенційного врожаю, який можна було б отримати у цих культурах», – каже Олександр Маслак.
