Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Війна триває…
І, на превеликий жаль, вона не тільки забирає людські життя, а й наносить величезні збитки народному господарству, в тому числі – аграрній галузі.
За час війни фермери СУМЩИНИ втратили понад 3,5 мільярда доларів…
Про це йде мова в інфографічному довіднику «Агробізнес України», який вийшов зовсым недавно.
Зазначається, що прямі збитки агробізнесу на СУМЩИНІ за 2022-2024 роки склали 119 мільйонів доларів, а непрямі втрати – 3,4 мільярда доларів.
А загалом українські фермери втратили понад 80 мільярдів доларів.
Нагадаємо, що у 2021 році СУМЩИНА була четвертою по Україні з виробництва меду, а через два роки піднялася на друге місце.
Тоді тут його виробили 5,5 тисяч тонн.
На 1 січня 2024 року в області було 115 тисяч бджолосімей.
Зауважимо, що у 2023 році СУМЩИНА була третьою з вирощування сої. Але того ж року тут стали виробляти на 14,9 відсотка менше продукції рослинництва, ніж у 2019-2021 роках.
Отже, втрати українського агробізнесу через війну складають понад 80 мільярдів доларів, з яких 10,3 мільярда – прямі збитки, а 69,8 мільярда – непрямі.
Найбільше постраждала сільськогосподарська техніка – на 5,8 мільярда доларів, а також зерносховища – на 1,8 мільярда доларів. Ще значних збитків зазнали багаторічні культури, тваринництво та рибальство.
Розвиток тваринництва, птахівництва та рибництва у фермерських господарствах на СУМЩИНІ…
Війна змусила фермерів СУМЩИНИ скоротити площі для обробки землі. До повномасштабного вторгнення вони працювали на полях площею 1,2 мільйона гектарів. Зараз ця територія зменшилася до 1,05 мільйона гектарів, повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Олександр Маслак. Тобто 155 тисяч гектарів зараз не обробляють. Аби краще зрозуміти масштаби цієї площі, уявіть 16 міст такого розміру, як Суми.
Площі зменшуються ще й через те, що країна змушена оборонятися.
У жовтні минулого року в Україні ухвалили законопроєкт, який тимчасово може позбавити права на землю для будівництва фортифікацій, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук..
Сумська ОВА повідомляла, що росіяни за рік понад 90, а то й більше разів обстрілюють сільськогосподарські господарства області. Внаслідок цього загинуло 11 людей, ще 24 отримали поранення. Також через обстріли сталося 27 пожеж у 26 підприємствах. П’ять разів місцеві жителі підірвалися на мінах – двоє людей загинули, одна отримала поранення…
За один обстріл – збитків на 500 тисяч гривень…
Поле, де працює фермер Сергій Івченко, розташоване за 10 кілометрів від російського кордону, повідомив сайт https://cukr.city/
Після кожного «виходу» ворожого снаряда чоловік рахує до 17.
Якщо пощастить – вибух прогримить десь далі, тоді можна продовжувати роботу. Та, попри небезпеку, Сергій не припиняє працювати.
Бігати від «виходів»
60-річний Сергій Івченко вже більш ніж 20 років працює фермером, має понад 50 гектарів полів у Краснопільській громаді на Сумщині. Тут він вирощує зернові культури: соняшник, пшеницю, гречку, сою.
Від краю його територій до кордону з Росією – усього 10 кілометрів. Та, попри це, Сергій продовжує працювати й вирощувати продукцію. Поля обробляє разом з дружиною, також має одного працівника.
–Як ми сіємо? Не знаю, хто як, а я так – поки комбайн працює, прислухаюся. Якщо почув «вихід», бігаю по полю й рахую до 17. Прилетіло «десь» – ага, можна далі працювати. Потім – знову «вихід», ще рахую – і так по колу…
Через війну його господарство постраждало. російська керована авіаційна бомба прилетіла поруч зі складом. Фермер розказує, що тоді вибуховою хвилею повибивало всі вікна й двері.
У вересні минулого року знову був вибух – і знову не стало вікон, каже Сергій. Тоді внаслідок обстрілу також розбило культиватор, причепи та сіялку. Останню вдалося відновити, зараз на ній можна працювати. У жовтні вікна вибило втретє за рік.
Так, за підрахунками фермера, лише за один обстріл росія завдала збитків господарству мінімум на 500 тисяч гривень.
Сергій Івченко каже, що внаслідок обстрілів пожеж на його території не було.
–Мене Бог милував. Торік ми не так боялися – не так часто вгору дивилися. Зараз же росія активніше й сильніше старається нашкодити…
Як фермерам допомагає держава
Сергій розказує, що держава видавала аграріям по чотири тисячі гривень за гектар. У серпні минулого року цю допомогу поновили, повідомили в Мінагрополітики. Однак господарствам на прикордонні фінансово тоді ще не допомагали, каже Сергій.
Аграрії Сумщини подали понад 400 заявок на державну допомогу. За даними обласної військової адміністрації, на вересень минулого року загальна сума цієї підтримки для дрібного бізнесу сягає 140 мільйонів гривень.
Також є підтримка з держбюджету аграріїв прикордоння. Департамент агропромислового розвитку отримав понад 200 таких заявок на 246 мільйонів гривень.
–Я виграв грант від держави на відновлення пошкодженої техніки. Але щоб їх отримати, треба зробити багато паперової роботи. У вересні гроші витратив на солярку. Її вже використав – усе до гектара поорано. Якби не грант, я не знаю, що робив би…
«Не розуміли, що добре живемо»
Нині в агросекторі бракує спеціалістів, каже президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі для AgroPolit.com. За його словами, найскладніша ситуація з трактористами, комбайнерами й агрономами. Раніше в цьому сегменті теж було найбільше вакансій, але зараз показник досяг 160 вакансій на одного спеціаліста. Водночас до початку повномасштабної війни ця цифра була 14-16 пропозицій на людину.
За словами Леоніда Козаченка, зараз у сільському господарстві працюють 2,8 мільйона людей. Дефіцит складає три мільйони працівників. З них 70 відсотків – це фермери, які працюють на комбайнах, тракторах і вантажних автомобілях.
Попри все це, сумські аграрії минулого року виробили вдвічі більше продукції, ніж поперднього – індекс сільськогосподарської продукції становить 187 відсотків, порівняно з 2023 роком.
Фермер Сергій говорить, що дійсно в цій сфері бракує людей, особливо трактористів. У нього був такий спеціаліст, але його мобілізували. Зараз фермер планує брати ще одного працівника на роботу.
Каже, що восени посіяв озиму продукцію на площі 20 гектарів. Хоча, за його словами, інші фермери це не робили.
–Як працював, так і працюю, не так, як до війни, звичайно, але руки не опускаю. Звичайно, тоді спокійніше було жити. Ми навіть і не розуміли, що добре живемо. А зараз треба часто дивитися вгору, – підсумовує Сергій Івченко.
