Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
А ще наш сайт детально розповідав, що фермери СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ, в тому числі й члени ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), у вересні стикнулися з грунтовою засухою.
На СУМЩИНІ запасів продуктивної вологи орного шару ґрунту нині не вистачає для сівби озимих культур…
Через велику щільність грунту складаються незадовільні умови для підготовки його під посів озимини врожаю наступного року.
Запаси продуктивної вологи в ньому на полях під посів озимини на переважній території області знизились до незадовільтних та дорівнюють в орному шарі до 10 мм, а верхній 10 сантиметровий шар – повністю сухий…
Усе це, звичайно ж, ускладнює сівбу озимих культур, які забезпечують значну частину зерна, в тому числі й озимої пшениці. Зауважимо, що виробництво пшениці в Україні впало приблизно на третину від довоєнного рівня через втрату земель унаслідок російського вторгнення. А високі температури в другий-третій тиждень вересня ще більше погіршили умови для посіву, і площа засіяних полів становить лише близько половини від минулорічного рівня. Експерти зазначають, що земля занадто суха для посіву озимих культур, і аграрії очікують зменшення площ посівів ще й ріпаку.
На СУМЩИНІ деякі фермери також зіштовхуються з додатковими труднощами, такими як забруднення земель мінами, нестача робочої сили через мобілізацію та окупація важливих сільськогосподарських регіонів.
Відзначимо, що виробництво пшениці в державі впало приблизно на третину від довоєнного рівня, написав Bloomberg. Це відбулося після втрати земель через російське вторгнення.
Отже, площа засіяних полів в Україні нині складає близько половини тієї, була засіяна на цей період торік.
Після вторгнення росії аграрний сектор країни зіткнувся з декількома основними проблемами – доступом до пільгового фінансування та низькою рентабельністю виробництва сільськогосподарських культур.
Ці проблеми постали особливо гостро, на жаль. для малих фермерів, тому вони, безперечно, повинні бути готові до управління ризиками та шукати інноваційні рішення для адаптації до умов невизначеності в сільському господарстві.
Однак, незважаючи на труднощі, які виникли внаслідок війни, аграрії вибирають сучасні гібриди культур та передові засоби захисту рослин, з метою отримання значно вищих врожаїв при більш ефективному використанні наявних ресурсів. Окремі фермерські господарства тісно співпрацюють з фахівцями сільського господарства, поглиблюючи програму дослідів на своїх полях.
До речі, саме така співпраця допомагає фермерам уникнути можливих помилок у вирощуванні й застосуванні новітніх технологій, які дозволяють отримувати максимальні прибутки від вирощування сільськогосподарських культур.
Значна частина фермерів розуміють, що оптимізація технологічних процесів і більш широке використання ефективних технологій – це оптимальний шлях до отримання високих урожаїв при менших витратах.
Про новітні технології, які наразі активно використовуються у сільському господарстві…
І про таке наболіле. Важливою складовою підтримки фермерів в період воєнного часу є забезпечення державними інституціями безпечної сільськогосподарської діяльності, надання їм доступу до фінансових та матеріальних ресурсів.
Крім того, до цього процесу потрібно активно залучати різноманітні світові гуманітарні та розвиткові організації.
Не секрет, що у період повномасштабної війни особисті селянські та фермерські господарства роблять значний внесок у забезпечення стійкості національної продовольчої безпеки, допомагаючи виживати всеукраїнській економіці, збереженню її експортного потенціалу, відновленню зруйнованої інфраструктури, надаючи неоціненну допомогу ЗСУ та волонтерським організаціям.
І вже нині повстає питання повоєнної нової аграрної політики України та її швидкої адаптації до Спільної аграрної політики (САП) Європейського Союзу з урахуванням побажань Європейського зеленого курсу.
Така політика повинна поєднувати не тільки інтереси виробників та споживачів продукції, а й гарантувати збереження цілісності довкілля в умовах зміни клімату, сприяти розвитку регіонів та збереження етнокультурної спадщини, біорізноманіття й ландшафту сільських територій, економічний та техніко-технологічний розвиток сільськогосподарського виробництва на основі інновацій.
І у вирішенні цих порушених досить складних питань важливе значення мають малі селянські й фермерські господарства.
Використання дронів у фермерській діяльності: які перспективи…
До слова, складні умови посівного сезону – не єдина проблема.
З’явилися також труднощі через нестачу місць для зберігання врожаю, бо велика кількість складів була знищена рашистами. І нині деякі фермери стурбовані пошуком зерносховищ.
За деякими даними, у жовтні цього року очікується дефіцит складів для зберігання 10-15 мільйонів тонн зерна.
Тому, не втрачаючи часу, потрібно створювати мобільні сховища.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на зустрічі з міністром сільського господарства Німеччини Чемом Оздеміром.
Ще одна проблема – нині держава не експортує мільйони тонн сільськогосподарської продукції через блокаду своїх чорноморських портів росіянами.
У березні 2022 року світові ціни на харчові продукти зросли майже на 13 відсотків, тому вплив війни на постачання продовольства відчувається на глобальному рівні.
Так, зниження експорту з України може призвести до зростання цін на світовому ринку аж на 22 відсотка.
За прогнозами Bloomberg 13,1 мільйонів жителів залишаться без достатньої кількості їжі вже наступного року.
Підкреслимо, що ця глобальна проблема комплексна і її вирішення лежить відразу у кількох площинах: військовій, дипломатичній, економічній і навіть технологічній…
Зокрема, саме новітні технології можуть допомогти аграріям оптимізувати деякі робочі процеси, заощаджувати та отримувати більше врожаю, раціональніше використовуючи ресурси.
Таким чином, фермери стикнулися з низкою серйозних проблем, труднощів та викликів, особливо в умовах нинішньої війни.
Які ж основні виклики?
Безпека через війну: воєнні дії безпосередньо впливають на сільське господарство. Поля заміновані, інфраструктура пошкоджена, є ризики постійних обстрілів. Багато фермерів втратили доступ до своїх земель або не можуть їх обробляти через бойові дії.
Проблеми з логістикою та експортом:
Заблоковані або пошкоджені порти на Чорному морі обмежують можливість експорту продукції. Це впливає на доходи фермерів, оскільки Україна є великим експортером зерна та інших аграрних товарів.
Альтернативні шляхи експорту, такі як залізниця чи автомобільні дороги через Європу, є дорожчими і менш ефективними.
Фінансові труднощі:
Багато фермерів стикаються з нестачею фінансування для закупівлі насіння, добрив, пального та техніки. Кредитні програми є недостатніми або недоступними через ризики, пов’язані з війною.
Інфляція та зростання цін на матеріали та обладнання ускладнюють фінансове становище аграріїв.
Проблеми з персоналом:
Через мобілізацію частина робочої сили пішла захищати рідну Україну, що створило дефіцит кваліфікованих працівників для сільськогосподарських робіт.
Кліматичні зміни та екологічні виклики: посухи, затяжні дощі та інші екстремальні погодні явища впливають на врожайність і змушують фермерів адаптуватися до нових умов.
Доступ до добрив та пального: порушені стабільні ланцюги постачання, тому добрива та пальне часто недоступні або коштують надзвичайно дорого.
Знищення або пошкодження сільськогосподарської техніки: через бойові дії частина техніки знищена, а імпорт нової ускладнений.
Безсумнівно, ці виклики змушують фермерів адаптуватися до нових, безперечно, складних умов і шукати нові рішення – часто за умов недостатньої підтримки з боку держави або міжнародних організацій…
