Був я ще маленьким –

сонечко в вікні.

Вишиванку ненька

вишила мені.

І сказала ніжно:

«Пам’ятай завжди:

УКРАЇНУ РІДНУ,

синку, бережи».

УКРАЇНО, УКРАЇНО –

рідна і свята.

Мати і дитина –

істина проста.

Рід іде від батька

й матері – до сина.

Всіх нас пригортає

НЕНЬКА УКРАЇНА.

Я вже не маленький –

сивина у ряд.

Вже немає неньки

кілька літ підряд.

І нелегко нині –

важко нам усім.

Бо ж війна жахлива

прийшла в кожен дім.

Ворог всюди гатить –

діток убива…

Він за все заплатить –

хай ще почека.

Буде суд ще БОЖИЙ –

віра у це в нас.

Прийде день погожий –

переможний час…

Вишиванку ж мами

свято я ношу,

й РІДНУ УКРАЇНУ

нашу бережу.

Був я ще маленьким –

сонечко в вікні.

Вишиванку ненька

вишила мені.

І сказала ніжно:

«Пам’ятай завжди:

УКРАЇНУ РІДНУ,

синку, бережи»…

ІВАН ЖИТНИК.

15.05.2025 р.