Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Агроекологія: про вплив сільського господарства на екосистеми
Сьогодні ми вирішили порушити дещо незвичну поки що тему для СУМЩИНИ – вирощування енргетичних культур.
Проте життя не стоїть на місці, а все ж таки рухається вперед. І, можливо, вже через кілька років біоенергетика на сумських теренах матиме доволі високу популярність та прихильність.
Сучасні методи зрошення і як ефективно використовувати воду на полі…
Але, як мовиться, поживемо – побачимо…
А поки що: біоенергетика – це одна з ключових складових відновлюваної енергетики, яка активно розвивається у багатьох країнах світу.
Вона використовує біомасу для виробництва енергії та включає вирощування спеціальних енергетичних культур, які можна використовувати для виробництва біопалива, теплової та електричної енергії.
До слова, для аграріїв, в тому числі й для членів ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО) це може стати важливим альтернативним джерелом доходу.
УКРАЇНА (а в ній і СУМЩИНА) поки що відноситься до країн, які тільки частково забезпечують себе традиційними видами енергоресурсів і змушена імпортувати близько 65 відсотків викопних енергоносіїв.
Нинішня енергетична політика держави значною мірою базується на імпорті енергетичної сировини, ціна на яку, і це не секрет, постійно зростає.
До слова, ця тенденція посилюється з року в рік, оскільки видобуток викопних джерел енергії скорочується, а в найближчій перспективі запаси цих енергоносіїв можуть бути й повністю вичерпані.
Тому освоєння нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії (НВДЕ) потрібно розглядати як важливий фактор підвищення рівня енергетичної безпеки та зниження антропогенного впливу енергетики на довкілля.
Та незважаючи на свою значну залежність від імпорту енергоресурсів, керівництво держави поки що зовсім мало приділяє уваги розвитку НВДЕ, частка яких в структурі енергоспоживання складає лише 0,8 відсотка – і це значно менше, порівняно з іншими європейськими країнами.
Для нашої країни, стратегічною метою якої є інтеграція до ЄС (і в цьому напрямі останнім часом вже зроблені досить успішні кроки), розвиток біоенергетики має особливо важливе значення.
Адже використання відновлювальних джерел енергії не нижче середньоєвропейського рівня – одна з вимог Європейського Союзу до країн членів, що є додатковим аргументом на користь розвитку відновлювальних джерел енергії.
З огляду на аграрну спрямованість економіки сільгоспгосподарств серед НВДЕ, найбільш швидкими темпами здатна розвиватись біоенергетика.
До речі, відповідно до енергетичної стратегії України на період до 2030 року очікується, що енергетичне використання всіх видів біомаси здатне щорічно забезпечити заміщення 9,2 млн. т у. п. викопних палив, у тому числі за рахунок енергетичного використання залишків сільськогосподарських культур.
Стратегією розвитку галузі прогнозується загальний обсяг інвестицій у розвиток біоенергетики до 2030 року близько 12 млрд. грн.
А враховуючи сприятливі грунтово-кліматичні умови для вирощування рослин, найбільш перспективним видом біоенергетики є фітоенергетика, яка базується на біосировині рослинного походження.
Зауважимо, що до основних переваг рослинної біомаси, як джерела енергії, можна віднести екологічну чистоту викидів, порівняно з викопними видами палива, відсутність негативного впливу на баланс вуглекислого газу в атмосфері.
Під час згорання біопалива на основі рослинної біомаси в атмосферу викидається значно менше вуглекислого газу, ніж поглинається рослинами в процесі фотосинтезу, утворюється в 20-30 разів менше оксиду сірки і в 3-4 рази менше золи в порівнянні з вугіллям.
А побічним продуктом в процесі виробництва рідкого та газоподібного біопалива та в результаті згорання твердого біопалива є органічна речовина, яку можна використовувати в якості добрив…
Які ж основні енергетичні культури?
Верба енергетична (Salix viminalis) – це одна з найпоширеніших культур для біоенергетики. Вона швидко росте, потребує мінімального догляду і здатна забезпечувати стабільні врожаї кілька років поспіль. Верба використовується для виробництва пелет, брикетів та біогазу.
Міскантус (Miscanthus) – багаторічна трава, яка відрізняється високою врожайністю і стійкістю до погодних умов. Використовується для виробництва біоетанолу, твердого біопалива та інших біопродуктів.
Сорго (Sorghum) – теплолюбна культура, яка має великий потенціал для біоенергетики, особливо для виробництва біогазу. Це швидкоростуча рослина, яка може рости навіть на бідних ґрунтах.
Рапс (Brassica napus) – відомий, насамперед, як сировина для виробництва біодизелю. Його вирощують на великих площах і використовують як в сільському господарстві, так і в енергетиці.
Енергетична тополя (Populus) – вирощується для використання в якості сировини для біопалива, також її деревина використовується для пелетування і брикетування.
Які ж переваги вирощування енергетичних культур?
Додаткове джерело доходу – використання маргінальних земель, які не підходять для традиційного сільського господарства, для вирощування енергетичних культур може стати стабільним джерелом прибутку.
Зменшення викидів СО₂ – заміна традиційних видів палива біоенергетикою дозволяє значно скоротити викиди парникових газів, що сприяє боротьбі зі змінами клімату. А в ниішній час, коли клімат різко змінюється на нашій території. викиди парникових газів стають все більш небезпечними…
На СУМЩИНІ запасів продуктивної вологи орного шару ґрунту нині не вистачає для сівби озимих культур…
Сприяння розвитку регіонів – вирощування енергетичних культур та будівництво біоенергетичних установок можуть стати важливим джерелом робочих місць у сільській місцевості.
Використання відходів – багато енергетичних культур можна вирощувати в поєднанні з традиційними культурами, а їх відходи можна використовувати для виробництва біоенергії.
Які ж виклики та перспективи вирощування енергетичних культур?
Незважаючи на переваги, вирощування енергетичних культур стикається з низкою викликів.
Серед них:
Конкуренція за земельні ресурси з традиційними сільськогосподарськими культурами.
Інвестиційні ризики через відносну новизну галузі.
Висока вартість початкових вкладень для створення інфраструктури.
Однак все ж таки зауважимо, що з розвитком технологій біоенергетика набирає все більшого значення, а перспективи її подальшого розвитку обіцяють стати важливим фактором у досягненні енергетичної незалежності та сталого розвитку економіки.
На нашу думку, все ж таки вирощування енергетичних культур є перспективним напрямом для фермерських господарств. В пешу чергу, це можливість отримати стабільний дохід, зменшити вплив на навколишнє середовище та сприяти розвитку сільських регіонів. Біоенергетика, безперечно. має потенціал стати важливою складовою майбутньої енергетичної системи як УКРАЇНИ, так і СУМЩИНИ…
Про сучасні технології в сільському господарстві: інновації та автоматизація в аграрному секторі…
