Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні ми вирішили порушити тему – досить складну тему: про вплив сучасного інтенсивного аграрного виробництва на екологію та довкілля…
І не секрет, що аграрне виробництво має значний вплив на екологію та довкілля, що проявляється в ряді екологічних проблем.
Інтенсивне агровиробництво негативно впливає на мікробіоценози та на абіотичні фактори, змінює інтенсивність колообігу енергії і речовин, а також сприяє зникненню фонових видів. В результаті таких змін відбувається деформація біотичних зв`язків між організмами, порушується структура природних екосистем.
Нині світова спільнота вступила в епоху загострення еколого-економічної кризи, яка все частіше охоплює майже всі галузі народного господарства, що значною мірою позначилося на стані природних екосистем та здоров’ї людей…
Як відомо, агровиробництво – одна з основних галузей сільського господарства держави, що має стратегічне значення, яке вивело країну (це стосується переважно довоєнного часу) у світові лідери виробництва зернових – це пшениця, жито, кукурудза, гречка та технічних – картопля, соняшник, соя, ріпак – культур.
На СУМЩИНІ триває збирання пізніх сільськогосподарських культур…
А основними джерелами для підвищення продуктивності сільськогосподарської діяльності залишаються в основному добрива, вода, пестициди та ґрунт.
Важливе місце серед проблем сучасного землеробства займають раціональне використання сільськогосподарських земель, збереження та підвищення родючості ґрунтів.
Основна причина зниження родючості ґрунтів – це порушення законів землеробства. Саме від господарської діяльності людини найбільше залежить трансформація ґрунтів, тобто, підвищення або погіршення їхньої родючості.
Як підкреслює асистент кафедри медичної біології та генетики Катерина ТИМЧУК, наліз оперативної та статистичної звітності засвідчує, що більшість землекористувачів не проводить жодних заходів, спрямованих на збереження ґрунтів та підвищення їхньої родючості. Натомість посилюють хімізації сільського господарства (використання міндобрив, отрутохімікатів, пестицидів), яка не тільки погіршила екологіні властивості ґрунту через нагромадження значної кількості шкідливих хімічних речовин, а й сприяла скороченню біорізноманіття наземних та водних екосистем.
Інтенсивне агровиробництво негативно впливає на мікробіоценози та на абіотичні фактори, змінює інтенсивність колообігу енергії і речовин, а також сприяє зникненню фонових видів. В результаті таких змін відбувається деформація біотичних зв`язків між організмами, порушується структура природних екосистем.
Нині особливої уваги потребують ґрунти навколо складів отрутохімікатів та прилеглих до них сільськогосподарських угідь.
Дослідження таких ґрунтів показують на значне їх забруднення залишками хлорорганічних, фосфорорганічних та симтриазинових пестицидів.
Інтеркропінг: переваги вирощування кількох культур на одному полі…
Пестициди, які залишаються у ґрунті, проникають у глибші шари та забруднюють поверхневі та підземні води.
На превеликий жаль, у державі й досі немає належного обліку отруєнь хімічними засобами для рослин – пестицидами, які, як відомо, у 95 відсотках потрапляють в організм людини саме через продукти харчування та воду.
До того ж, у країні використовуються іноді пестициди ті, які заборонені в Європі – це і є найбільшою загрозою для здоров’я людей.
Відомо, що природа токсичності пестицидів різноманітна і може спричинити канцерогенний або мутагенний ефект, діє на дихальну, ендокринну, імунну, нервову системи.
Головне значення тут відіграють два фактори: те, що всі синтетичні пестициди – речовини, чужі живій природі та недоступні метаболічному розкладу і те, що практично всі вони здатні до біоакумуляції, тобто, накопичуються в живих організмах в більших концентраціях, ніж в навколишньому середовищі.
Зазвичай, приймаючи певні рішення щодо природокористування й, зокрема, землекористування, людина схильна виходити зі своїх суб’єктивних потреб, які переважно є егоїстичними, споживацькими та суперечать законам цілісного й гармонійного функціонування біосфери…
А несталі практики сільськогосподарського виробництва пов’язані зі значним зменшенням видового різноманіття, що зумовлено перетворенням природних середовищ на території для виробництва продуктів харчування, а також забрудненням довкілля.
Вплив на біорізноманіття посилюється по ланцюгах постачання продуктів харчування за рахунок використання енергії та транспорту, утворення відходів. Основним фактором, що сприяє втраті біорізноманіття від сільського господарства, є використання агрохімікатів, включно із ЗЗР та мінеральними добривами.
Функції та послуги екосистеми часто знижуються паралельно із втратою біорізноманіття, зниження водопостачання, погіршення якості води та повітря, регулювання клімату.
До слова, оранка земель, яка ще доволі поширена в агровиробництві, і монокультурне вирощування сприяють втраті середовища існування тварин і рослин, фрагментації ландшафтів…
Які ж основні аспекти впливу аграрного виробництва на екологію та довкілля?
Зниження родючості ґрунтів
Ерозія ґрунтів: через інтенсивну обробку землі, особливо в умовах монокультурного землеробства, ґрунти швидко втрачають свою структуру, що призводить до ерозії. Вітрова та водна ерозія можуть забрати верхній родючий шар, що робить землі менш продуктивними.
Виснаження ґрунтів: надмірне використання хімічних добрив та пестицидів знищує органічну речовину та корисні мікроорганізми у ґрунті, знижуючи його природну здатність до відновлення.
Забруднення водних ресурсів
Пестициди та добрива: хімікати, які використовуються у сільському господарстві, потрапляють у водні джерела через стік води. Це призводить до евтрофікації водних екосистем – швидкого зростання водоростей, які споживають кисень у воді, спричиняючи загибель риб та інших водних організмів.
Засолення ґрунтів: неправильне зрошення може призвести до накопичення солей у ґрунті та поверхневих водах, що негативно впливає на рослинність та якість води.
Вирубка лісів та знищення природних екосистем
Для створення нових сільськогосподарських земель часто вирубують ліси, що призводить до втрати біорізноманіття, знищення середовища проживання диких тварин та порушення екологічної рівноваги. Дефорестація сприяє також збільшенню викидів парникових газів через втрату лісів, які поглинають вуглекислий газ.
Парникові гази та зміни клімату
Сільське господарство є одним із основних джерел викидів парникових газів, таких як метан (від худоби) і закис азоту (від добрив). Ці гази посилюють глобальне потепління та кліматичні зміни.
Втрата біорізноманіття
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва та використання монокультур призводять до скорочення видового різноманіття. Зникнення природних місць проживання і застосування пестицидів знижує чисельність популяцій комах, птахів та інших диких тварин.
Антропогенний вплив на ландшафт
Сільське господарство може змінювати природний ландшафт, замінюючи його на агроекосистеми, що негативно впливає на гідрологічний режим, кліматичні умови, а також на місцеві екосистеми.
Які ж шляхи зменшення впливу аграрного виробництва?
Органічне землеробство: зменшення використання хімічних добрив та пестицидів, збереження природної структури ґрунтів.
Агролісівництво: комбінація сільського господарства з лісовими екосистемами, що сприяє збереженню біорізноманіття та зменшенню викидів парникових газів.
Раціональне водокористування: використання більш ефективних методів зрошення для зменшення стоку води та засолення ґрунтів.
Збереження екосистем: збереження природних місць проживання, впровадження методів, що підтримують біорізноманіття (сівозміна, полікультури).
Таким чином, аграрне виробництво, незважаючи на свою важливість для людства, створює суттєві загрози для довкілля. Сільське господарство негативно впливає на довкілля, нині такий вплив можна порівняти з екологічно небезпечними промисловими галузями. Незбалансоване ведення сільського господарства суттєво порушує природну рівновагу та забруднює навколишнє середовище.
Наголосимо, що вплив аграрного виробництва на екологію та довкілля залежить від розміру сільськогосподарського підприємства – чим більший розмір, тим більший вплив.
Про агрохолдинги та малі фермерські господарства: в кого які переваги?
Нинішня класифікація ООН розмірів сільськогосподарських підприємств вирізняє сімейні або індивідуальні ферми площею до 2 гектарів землі як малі, з незначним екологічним та соціальним впливами…
А найбільшу шкоду екології та довкіллю наносять великі агропідприємства та агрохолдинги…
