У вівторок, 25 червня 2024 року, у Люксембурзі відбулась перша Міжурядова Конференція між Україною та ЄС, що ознаменувала початок фактичних перемовин про членство України в Європейському Союзі…
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль зауважує: «Попереду ще багато роботи на шляху до вступу. Ми готові до неї. Ми продемонстрували, що можемо рухатися швидко і досягати неможливого. Сьогоднішня подія це чітко демонструє».
Отже, Україна ще на крок наблизилася до вступу в ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ.
Звичайно, це несе й деякі виклики для держави, в тому числі й в сільському господарстві.
Наш сайт детально повідав про те, що в УКРАЇНІ поки що відсутнє стратегічне бачення та ефективна інституційна підтримка малого фермерства… А без неї пробитися нашим фермерам на ринки ЄС буде ох як нелегко.
Підкреслимо, що роль агропродовольчого сектору в економіці УКРАЇНИ важко недооцінити, особливо в нинішні воєнні часи.
Зауважимо, що його частка у ВВП (разом з лісовим господарством та рибальством) складає близько 10 відсотків.
А коли врахувати ресурсну та переробну галузі сільського господарства (постачання матеріально-технічних ресурсів, переробка, торгівля), то доробок сектору до економіки зростає до 20 відсотків.
Відзначимо, що в сільському господарстві працює 22 відсотки зайнятих, а третина населення поки що проживає в сільській місцевості…
Зокрема, українська влада готова прийняти обмеження на торгівлю з Євросоюзом, щоб зменшити політичне напруження між Україною та Польщею.
Про це в коментарях Financial Times сказав торговий представник України Тарас Качка.
Натомість Київ очікує від ЄС заборони на імпорт російської сільськогосподарської продукції.
Нинішня влада фактично підтримуємо запропоновані Брюсселем заходи щодо встановлення обмежень на імпорт яєць, птиці й цукру з червня нинішнього року по червень 2025 року, а також дозволити окремим країнам закривати свої ринки для українського зерна, окрім подальшого транзиту в інші держави.
Зауважимо, що під час відомих польських протестів фермери вимагали скасувати європейський зелений курс (European Green Deal) та обмежити поставки продовольства з України.
Підкреслимо, що мета зеленого курсу – зменшити викиди парникових газів, спричинених людською діяльністю.
До слова, для європейських фермерів діють певні обмеження на використання аграрної хімії. Крім того, щоб зберегти екологічне різноманіття, вони не повинні засівати щонайменше 10 відсотків земельних площ.
«Думаю, що основна причина протестів – зниження світових цін на зерно. Друга – надходження українського зерна на польський ринок. Нині діє заборона, але ми все-таки забуваємо, що рік тому ці надходження однозначно вплинули на ринок. Третя причина протестів пов’язана з європейським зеленим курсом, – наголосив під час дискусії «Якою має бути переговорна позиція з Польщею з агроекспорту» Володимир Лапа, експерт з аграрних питань, офіцер ЗСУ. – Очевидно, що на деяких чинниках спекулюють наші вороги. Різне ставлення до російського й українського зерна в Польщі, на мою думку, пов’язане з тим, що росія була, є і буде за межами ЄС. Натомість Україна готується до вступу в Євросоюз. Очевидно, що йдеться про те, на яких умовах ці ринки готові будуть співпрацювати».
Не секрет, що побудова українського сільського господарства суттєво відрізняється від польського.
У Польщі, як детально розповідав наш сайт, переважають домогосподарства, невеликі фермерські сімейні господарства, меншою мірою сімейний бізнес і ще меншою – великі аграрні компанії.
Україна структурована інакше: багато холдингів, середніх господарств і найменше – це фермерських (малих) господарств.
Польський уряд завжди стояв і стоїть на захисті інтересів невеликих господарств, попри їхню дотаційність. І поляки не сприймають це недоліком з економічномічної точки зору. А навпаки вважають, що це їхня перевага в розбудові сільської місцевості.
Поляків, безсумнівно, хвилює питання, що колись український сільськогосподарський бізнес інтегрується в європейські ринки та, маючи можливості виробляти ефективніше й дешевше, почне витісняти місцевих фермерів.
І щоб все ж таки заспокоїти протести польських фермерів, які то дещо гаснуть, то знову спалахують, Україні однозначно треба буде йти на поступки.
«Насправді ми досі не до кінця розуміємо все сплетіння проблем, з якими польські фермери виходять на протести. Тому знизити градус напруги й декларувати, що українці готові до розмови, – перший крок. Усе ж не думаю, що рішення про запровадження обмежень радикально вплине на Україну. Треба враховувати, що основні наші агропотоки йдуть через порти», – розповів сайту https://tyzhden.ua/ економіст Дмитро Боярчук.
Щоб завоювати європейський агроринок, укранїським аграріям доведеться пройти тривалий і нелегкий шлях пошуку варіантів співіснування із сільгоспвирбниками з ЄС, в першу чергу, з польським бізнесом на європейському ринку.
Питання полягає ще й в томув тому, що зниження ціни на агроекспорт зменшує заробітки істотніше, ніж блокування кордонів поляками.
Як зауважує Дмитро Боярчук, офіційні особи не публічно кажуть, що польські протести більше впливають на зниження імпорту, ніж створюють проблеми для експорту. Тобто, під час протестів досить помітно просідає імпорт, а це зменшує тиск на валюту. Це, звісно, сумнівний, але все ж позитивний ефект…
Як підкреслюють у ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), малі фермери та сільгоспвиробники країни виробляють понад 50 відсотків валового випуску всієї сільськогосподарської продукції, включно із 9 відсотками продукції фермерських господарств (зареєстрованих сільгоспвиробників) та із 41,5 відсотка продукції фізичних осіб – домогосподарств (так званих одноосібників). Іншу половину продукції виробляють корпоративні господарства, включаючи агрохолдинги…
Головне, щоб на всіх владних рівнях зрозуміли, що важливість розвитку фермерського руху в Україні стане запорукою конкурентноспроможності нашого сільського господартва на теренах ЄС…
ДОВІДКОВО: Аграрну продукцію в Україні, виробляють понад 50 тисяч сільгосппідприємств, 92 відсотки з яких – фермерські господарства. Статистично активних – приблизно 32,5 тисячі, з яких майже 29 тисяч, за даними Держстату, мають в обробітку 4,7 мільйона гектарів угідь. Вітчизняне фермерство давно стало одним із провідних сегментів сільськогосподарського виробництва…
