Валовий збір сої на СУМЩИНІ складає 7-8 відсотків загальноукраїнського виробництва…
Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні наша мова про одну з загадкових культур – СОЮ, по-своєму унікальна і нині «присутня» чи не скрізь і всюди, і насамперед, у харчових продуктах. Поки що, на жаль, її часто не помічають, однак без неї годі уявити не тільки продовольчий ринок, а й посіви як на СУМЩИНІ, в УКРАЇНІ, так і в ЄВРОПІ та світі в цілому.
Останніми роками вирощування сої в області поступово набирає обертів, хоча ще є не настільки масштабним, щоб вважатися головною культурою в сільськогосподарському виробництві.
Проте валовий збір сої на СУМЩИНІ складає 7-8 відсотків загальноукраїнського виробництва, а це вже досить непоганий показник.
У попередні роки площі під соєю на Сумщині були відносно невеликими – у межах 10–20 тис. гектарів. У порівнянні з традиційними культурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник), соя вважалася нішевою культурою, яку вирощували здебільшого для експериментів або збільшення прибутковості сівозміни.
Вирощуванням сої займалися переважно середні та великі фермерські господарства. Вони мали змогу вкладати кошти в:
якісне насіння (здебільшого імпортне або з південних областей),
інокулянти для азотфіксації (що тоді ще були мало поширені),
елементарний захист від бур’янів (гербіциди типу гліфосатів).
Малі фермерські господарства вирощували сою значно рідше через вищі витрати на вирощування порівняно з традиційними культурами.
Про тодішні виклики у вирощуванні сої
Нестабільна врожайність. Через брак досвіду та технологій врожаї часто були низькими (1,2–1,8 т/га).
Сортовий склад. Переважно використовували сорти української селекції (Інститут рослинництва ім. Юр’єва, Селекційно-генетичний інститут тощо), але частина господарств експериментувала з імпортом канадських і американських сортів.
Слабка агротехнічна база. Не було повноцінних технологічних карт для сої, часто її вирощували «методом проб і помилок».
Фермерське органічне землеробство на СУМЩИНІ: перспективи, проблеми та виклики
Про реалізацію врожаю
Місцеві елеватори та переробники, які купували сою на кормові цілі або на олію.
Експорт у той час був обмежений, але перші партії сої вже починали йти на експорт через посередників (особливо до Європи).
Про зростання інтересу до сої
Інтерес до сої зростав завдяки:
стабільному попиту на соєві продукти (корм, олія),
можливості збагачення ґрунту азотом,
гнучкій участі в сівозмінах, особливо після кукурудзи.
Поступово вирощування сої на СУМЩИНІ починало набирати популярності серед фермерів, і ця культура стала вважатися перспективною через зростаючий попит на світовому ринку, хорошу рентабельність та можливість використання у сівозміні для покращення структури ґрунтів.
Поступово СУМСЬКА ОБЛАСТЬ ввійшла в число тих регіонів держави, де соя почала входити в аграрний обіг. Більші площі тоді були тільки в Кіровоградській, Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях.
І вже на початковому етапі на СУМЩИНІ з’являлись окремі прогресивні господарства, які експериментували з соєю та вивчали нові агротехнології.
До слова, в період між 2005 роком та 2022 роком, коли рашисти напали на нашу державу, відбулося значне розширення вирощування сої в області, ймовірно, завдяки адаптації агротехнологій та зростаючому попиту на цю культуру.
Хоча конкретні назви господарств, які першими почали вирощувати сою на Сумщині в 2005 році, не зазначені в доступних джерелах, відомо, що до 2017 року одним із провідних виробників сої в регіоні стала агрокомпанія «РОСТОК-ХОЛДИНГ», яка активно впроваджувала тодішні сучасні технології вирощування культури.
Про типовий технологічний процес вирощування сої, який адаптований до умов СУМЩИНИ з урахуванням стандартних агротехнологій, поширених серед середніх фермерських господарств господарств
Вибір поля
Попередники: озимі зернові (пшениця, ячмінь), кукурудза на силос, зернові колосові. Не рекомендується після соняшника та інших бобових.
Кислотність ґрунту (рН): 6,0–6,8 (нейтральна реакція)
Глибина ґрунтових вод: не ближче ніж 1 м.
Основний обробіток ґрунту
Оранка (на глибину 25–27 см) – восени.
Весняне боронування – ранньою весною.
Передпосівна культивація – на глибину 4–6 см перед посівом.
Внесення добрив
Перед оранкою або культивацією:
Фосфор (P₂O₅): 30–60 кг/га.
Калій (K₂O): 30–60 кг/га.
Азот (N): мінімальний (20–30 кг/га, якщо слабка інокуляція).
Інокуляція насіння: препарати з ризобіями (інокулянти, наприклад, «Нітрагін», «Різогумін», «ХайКот»), обов’язково перед посівом.
Сівба
Строки: коли ґрунт прогріється до +12°C на глибині 5–7 см (зазвичай, кінець квітня – початок травня).
Спосіб посіву: вузькорядний (15–20 см) або широкорядний (45 см).
Глибина загортання насіння: 3–5 см.
Норма висіву:
Залежить від сорту та розміру насіння: 600–800 тис. схожих насінин/га.
Маса 1000 насінин – враховується при розрахунку.
Догляд за посівами
До сходів:
Коткування (у суху погоду).
Післясходові заходи:
Боронування (через 4–5 днів після сходів, за сприятливих умов).
Обробка гербіцидами:
Ґрунтові: Дуал Голд, Харнес, Примекстра (до сходів).
Післясходові: Базагран, Фабіан, Пульсар (для стійких до ІМІ-сої сортів).
Фунгіциди: при загрозі хвороб – за потреби (наприклад, Азоксистробін, Тебуконазол).
Інсектициди: проти тлі, совки, павутинного кліща – за потреби
Збирання врожаю
Строки збирання: кінець серпня – вересень (при вологості зерна 14–16%).
Комбайнування:
Спеціальні жатки або адаптація звичайних зернозбиральних комбайнів з підбирачами.
Врожайність: у сприятливих умовах – 2,5–3,5 т/га, іноді більше.
Післязбиральна доробка: сушка до вологості 12%, очищення.
Сівозміна: повернення сої на те ж поле не раніше ніж через 4 роки.
Моніторинг ґрунтів: бажано раз на 3 роки — pH, органіка, мікроелементи.
Про біологічні особливості сої
Соя є теплолюбною культурою.
Добре росте на родючих, добре дренованих ґрунтах.
Потребує достатнього зволоження, особливо в період цвітіння та формування бобів.
Рослина короткого дня.
Тривалість вегетаційного періоду залежить від сорту й району вирощування і коливається від 90-100 до 150-170 днів.
Історія сої налічує тисячі років, і вона відіграла значну роль у розвитку сільського господарства та харчової промисловості.
Сьогодні соя вирощується в багатьох країнах світу, особливо в США, Бразилії, Аргентині та Китаї.
Вона є важливим джерелом білка та олії для харчової промисловості.
Соя використовується для виробництва кормів для тварин, біопалива та інших продуктів.
На СУМЩИНІ, як і в УКРАЇНІ соя є важливою сільськогосподарською культурою, яка динамічно розвивається.
Соя продовжує відігравати важливу роль у світовому сільському господарстві та харчовій промисловості, і її значення, безсумнівно, зростатиме в майбутньому.
Чи збільшиться вирощування основних олійних культур на СУМЩИНІ в 2025 році?
Практичне значення сої
Соя має надзвичайно широке практичне значення, охоплюючи харчову, кормову, промислову та агротехнічну сфери.
Харчова промисловість
Джерело білка:
Соя є одним із найбагатших рослинних джерел білка, що робить її важливою для вегетаріанців і веганів.
Соєвий білок використовується для виробництва різноманітних продуктів, таких як соєве молоко, тофу, соєве м’ясо (текстурований рослинний білок), соєвий сир.
Соя є важливим джерелом вітамінів групи B, заліза, кальцію та інших мінералів.
Вона має антиоксидантні властивості.
Соя використовується у фармацевтичній промисловості для виробництва лікарських препаратів.
Завдяки своїй універсальності та високій харчовій цінності, соя є однією з найважливіших сільськогосподарських культур у світі.
Про технологію вирощування сої
Технологія вирощування сої включає кілька ключових етапів, від підготовки ґрунту до збору врожаю.
Вибір сорту та підготовка насіння
Слід враховувати кліматичні умови регіону, тип ґрунту та цільове використання сої (зерно, корм).
Існують різні сорти сої, які відрізняються термінами дозрівання, врожайністю та стійкістю до хвороб.
Підготовка насіння:
Перед посівом насіння можна обробити фунгіцидами та інокулянтами (бактеріальними препаратами) для захисту від хвороб та покращення азотфіксації.
Підготовка ґрунту:
Сівозміна:
Соя добре росте після зернових культур, кукурудзи, озимих та ярих культур.
Обробка ґрунту:
Восени проводять оранку на глибину 25-30 см.
Навесні проводять боронування та культивацію для вирівнювання ґрунту та знищення бур’янів.
Внесення добрив:
Соя добре реагує на внесення фосфорних та калійних добрив.
Азотні добрива вносять обережно, адже соя здатна фіксувати азот з повітря.
Посів:
Терміни посіву:
Соя – теплолюбна культура, тому посів проводять, коли ґрунт прогріється до 10-12°C.
Оптимальний час для посіву – кінець квітня – травень.
Спосіб посіву:
Сіють широкорядним або стрічковим способом.
Глибина посіву – 3-5 см.
Норма висіву:
Залежить від сорту та цільового використання.
Догляд за посівами:
Боротьба з бур’янами:
Проводять міжрядні обробки та використовують гербіциди.
Боротьба зі шкідниками та хворобами:
Проводять обробки інсектицидами та фунгіцидами за потреби.
Збір врожаю:
Терміни збирання:
Збирають сою, коли боби досягнуть повної стиглості.
Спосіб збирання:
Зерно збирають комбайнами.
Основні фактори, що впливають на врожайність сої:
Кліматичні умови.
Якість ґрунту.
Сорт сої.
Дотримання технології вирощування.
Боротьба зі шкідниками, хворобами та бур’янами.
Про одаткові рекомендації
Важливо забезпечити достатнє зволоження ґрунту, особливо в період цвітіння та формування бобів.
Необхідно проводити своєчасну боротьбу з бур’янами, шкідниками та хворобами.
Використовувати якісне насіння.
Дотримуватись сівозміни.
Дотримуючись цих рекомендацій, безсумнівно, можна отримати високий урожай сої.
Вирощування енергетичних культур: біоенергетика як альтернативне джерело доходу
Технологічні аспекти вирощування сої на СУМЩИНІ детально аналізує виконуюча обов’язки завідувачки відділу рослинництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Оксана Мурач:
–Ще кілька десятиліть тому соя була для Сумщини майже екзотичною культурою. В 70-80 роки минулого століття її тільки розпочали вивчати і досліджувати на Сумській обласній сільськогосподарській дослідній станції (зараз – Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН), а площі посіву по всьому регіону становили всього кілька десятків гектарів. Сорти не були пристосовані до місцевих природно-кліматичних умов, технологічні прийоми не відпрацьовані, аграрії не мали відповідного досвіду.
За роки незалежності українськими селекціонерами створені високоврожайні сорти сої, пристосовані до умов різних регіонів України, науковцями відібрані іноземні сорти, в тому числі генетично модифіковані, найбільш прийнятні для місцевих умов. Україна стала провідним виробником соєвих бобів в Європі.
В Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН науковці Анатолій Письменний, Володимир Нагорний, Микола Бондаренко, автор цих нотаток провели значний обсяг досліджень, розробили адаптовані для умов області технологічні прийоми вирощування сої, постійно організовують семінари, виставки, майстер-класи, виробляють і реалізують високоякісне насіння.
У квітні 2025 року на базі Інституту проведений майстер-клас «Ярі культури: особливості вирощування (соняшник, соя, гречка)…
Таким чином, у нинішньому 2025 році вирощування сої на СУМЩИНІ демонструє позитивну динаміку та зростаючу важливість для регіонального агросектору.СУМЩИНА забезпечує 7–8% загальноукраїнського валового збору сої, що свідчить про вагомий внесок регіону у виробництво цієї культури.За останні роки площі посівів сої в області суттєво зросли, що стало можливим завдяки впровадженню високоврожайних сортів, адаптованих до місцевих умов, та вдосконаленню агротехнологій. Зауважимо, що торік аграрії СУМЩИНИ збільшили площі посівів сої на 60 відсотків порівняно з попереднім роком, що свідчить про зростаючий інтерес до цієї культури.
Соя залишається однією з найприбутковіших культур для фермерів СУМЩИНИ.Закупівельні ціни на сою в регіоні коливаються в межах 16 800–17 600 грн/т, залежно від умов поставки та якості продукції.
Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН активно працює над селекцією нових сортів сої, адаптованих до кліматичних умов СУМЩИНИ.Це сприяє підвищенню врожайності та якості продукції.
Національний ринок сої також демонструє позитивні тенденції: після короткочасного зниження ціни на сою знову зросли, що зумовлено активним попитом з боку Єгипту та країн ЄС.
ДЕЩО ПІДСУМУЄМО: У 2025 році вирощування сої на СУМЩИНІ продовжує розвиватися завдяки впровадженню сучасних агротехнологій, науковій підтримці та сприятливим ринковим умовам. Це робить сою привабливою культурою для місцевих фермерів та відкриває нові перспективи для розвитку агросектору регіону…
Як фермерам СУМЩИНИ можна євроінтегруватися із своєю виробленою продукцією…
