Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…

Сьогодні на термометрі до +40…

І така температура вже неперше нинішнього літа.

Відродження традиційних культур: чому варто вирощувати місцеві сорти

Тому ми вирішили порушити досить актуальну тему – як адаптуватися фермерам до зміни клімату…

Безперечно, адаптація сільського господарства до зміни клімату є важливою для забезпечення продовольчої безпеки та стабільності аграрного сектору.

Зміни клімату, такі як підвищення температури, зміна режимів опадів, зростання частоти екстремальних погодних явищ, знижують продуктивність сільськогоспкультур та, безсумнівно,  впливають на ведення тваринництва.

Які найбільші загрози є і будуть  для українського малого та середнього бізнесу…

Які ж основні підходи до адаптації сільського господарства?

Використання стійких сортів та порід:

Розробка та впровадження культур, стійких до посухи, високих температур або заморозків. Виведення нових порід тварин, які краще переносять кліматичні умови.

Зміна агротехнічних прийомів:

Застосування мінімального або нульового обробітку ґрунту (no-till), що зменшує ерозію та зберігає вологу.

Мульчування для збереження вологи та запобігання перегріву ґрунту.

Оптимізація зрошувальних систем:

Використання ефективних методів зрошення (крапельне зрошення) для зменшення втрат води. Впровадження технологій для раціонального використання водних ресурсів.

Агролісомеліорація та біорізноманіття:

Інтеграція дерев та чагарників у сільськогосподарські ландшафти для захисту від вітру та підтримки вологи.

Збереження та підвищення біорізноманіття для створення стійких агроекосистем.

Зміна структур сільськогосподарських культур:

Перехід до вирощування більш посухостійких культур або адаптованих до нових кліматичних умов.

Диверсифікація сільськогосподарського виробництва для зменшення ризиків.

Розвиток інформаційних систем і прогнозування:

Використання систем раннього попередження про погодні зміни та шкідників.

Прогнозування врожайності та ризиків з використанням сучасних моделей і супутникових даних.

Інноваційні технології та цифрові рішення:

Впровадження точного землеробства (precision farming), яке враховує різноманітність полів та ресурсів.

Використання дронів і сенсорних технологій для моніторингу стану ґрунту і рослин.

Підтримка сталого управління ґрунтами:

Застосування органічних добрив та заходів для підвищення родючості ґрунту.

Контроль ерозійних процесів та збереження структури ґрунтів.

Які слід робити висновки?

Зміна клімату викликає великі ризики для аграрної економіки, особливо у регіонах з вразливими екосистемами. Ефективна адаптація допоможе знизити ці ризики, підтримати врожайність та сприяти сталому розвитку сільських громад.

Адаптація сільського господарства вимагає спільних зусиль науковців, фермерів, урядових структур та міжнародних організацій, спрямованих на інтеграцію інновацій, обмін досвідом і підвищення обізнаності.

До слова, 19 серпня 2024 року в  Міністерстві агрополітики відбулася зустріч з представниками Асоціації фермерів та приватних землевласників  України.

Участь у ній взяли й представники Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО).

Під час наради учасники обговорили низку питань щодо розвитку українського фермерства.

Зокрема, бронювання голови або виконуючого обов’язки голови фермерського господарства, державну підтримку малим та середнім фермерам, земельні питання, підтримку законопроекту про заморожування виплат кредитів для аграріїв, що залишили тимчасово окуповані регіони.

Було подякувавано фермерам за продовження роботи у складних воєнних умовах, зазначивши, що тільки разом можна вирішити проблеми, які постали перед агросектором і фермерами зокрема.

Фермерам нагадали, що діє кілька програм державної підтримки. Одна з актуальних – аграрії, які обробляють до 120 гектарів землі, можуть отримати 4 тисячі гривень безповоротної допомоги на один гектар.

Фермери, які утримують від 3 до 100 корів, можуть отримати 7 тисяч гривень на одну голову та 2 тисячі ті, хто вирощує від 5 до 500 голів кіз та овець.

Було підкреслено, що програма розрахована на довгостроковий період, та всі матимуть змогу за цей період отримати допомогу.

Також зауважено, що для зручності реєстрації заявок фермерам необхідно завчасно оновити свої дані в ДАР.

На зустрічі наголошувалось, що у Мінагрополітики напрацьовують механізми підтримки аграріїв у прифронтових територіях, зоні активних бойових дій, а також аграріїв, чиї підприємства залишилися на тимчасово окупованих територіях.

З цього всього зробимо певний висновок: головне, щоб ця нарада не стала черговою «галочкою» у роботі влади з фермерами, а принесла якість відчутні результати в недалекій перспективі. В тому числі і у вирішенні тих викликів, які виникають в фермерській діяльності під час зміни нинішніх кліматичних умов…

Зелений бізнес:  як фермеру перейти на екологічно чисте виробництво…