Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Відразу зхауважимо, що розвиток рибальства на СУМЩИНІ має значний потенціал завдяки природно-кліматичним умовам, наявності чималої кількості річок, озер, водосховищ і ставків.
До слова, СУМЩИНІ – це край із густою гідрографічною сіткою: річки Десна, Псел, Ворскла, Сейм, Сула, також значна кількість малих водотоків створюють сприятливі умови для розвитку як промислового, так і аматорського рибальства.
Про стан рибальства на СУМЩИНІ
Нині основними напрямками рибальства в регіоні є:
Промислове рибальство – (обмежене, регулюється квотами);
Аматорське (любительське) рибальство – дуже поширене, популярне серед місцевого населення;
Аквакультура (рибництво) – розведення риби у ставках, кар’єрах, садках.
Про найбільш поширені види риб
Короп
Карась
Щука
Судак
Лин
Окунь
Сом
Білий і строкатий товстолоб
Амур
Про ресурси для розвитку рибальства
Природні ресурси – понад 1000 ставків, десятки водосховищ, сотні кілометрів річок.
Кліматичні умови – помірно-континентальний клімат сприятливий для вирощування теплолюбних видів риб.
Аграрна база – можливість використовувати побічні продукти сільського господарства як кормову базу.
Про проблеми
Низький рівень державної підтримки рибництва;
Браконьєрство та незадовільний контроль за виловом риби;
Застаріла матеріально-технічна база рибгоспів;
Недостатнє зариблення водойм;
Забруднення води (зокрема, й агрохімікатами).
Про перспективи розвитку
Створення сімейних та кооперативних рибгоспів;
Інтенсивне вирощування риби у садках та басейнах;
Екотуризм і спортивне рибальство;
Розвиток локальної переробки (копчення, в’ялення, заморожування риби);
Отримання грантів на розвиток аквакультури (зокрема від Державного аграрного реєстру чи міжнародних донорів);
Діджиталізація управління водоймами та контроль браконьєрства (дрони, відеоспостереження).
Про ініціативи та підтримку
Деякі громади (особливо в річкових районах, як-от Кролевецька, Путивльська громади) уже ініціювали або підтримали розвиток рибництва;
Державне агентство меліорації та рибного господарства України надає ліцензії, рекомендації та може підтримати з виділенням ставок.
Про оновлені економічні показники аквакультури в СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ за 2024 рік – офіційні дані Держрибагентства:
Про динаміку виробництва
Загальноукраїнське виробництво аквакультури у 2024 році зросло майже на 22 %, до 18 621 тонн
СУМЩИНА посіла 5‑те місце в Україні з обсягом – 1 403 тонни продукції аквакультури
Структура вирощених видів риби (по Україні, в тоннах)
Короп: 8 896 т
Товстолоб: 4 434 т
Судак: 1 854 т
Білий амур: 637 т
Лососеві: 396 т
Сомові: 273 т
Щука: 211 т
Осетрові: 72 т
Ікра харчова: 4 280,5 кг (осетрові – 2 480,2 кг; лососеві – 1 800,3 кг).
Для СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ точні дані по окремих видах риби не опубліковані, але можна припустити, що структура подібна до загальноукраїнської.
Про порівняння ключових регіонів за обсягом аквакультури у 2024 році
| Черкаська | 4 400 т |
| Львівська | 1 543 т |
| Хмельницька | 1 517 т |
| Кіровоградська | 1 456 т |
| Сумська | 1 403 т |
Трансформація рибної галузі як СУМЩИНИ, так і УКРАЇНИ в цілому відбувається у складних умовах воєнного часу…
держава володіє значним водним потенціалом – тисячі річок, озер, водосховищ. Проте національний ринок залишається імпортозалежним: за результатами 2024 року, близько 90 відсотків риби на полицях українських магазинів й у сфері громадського харчування – іноземного походження.
Про реалії ринку: як працює рибний сектор у воєнних умовах
Щорічний обсяг споживання риби та морепродуктів в УКРАЇНІ складає близько 400 тисяч тонн, а на одного жителя припадає тільки близько 13 кг риби на рік – майже вдвічі менше, ніж у країнах ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. Це свідчить не лише про актуальні економічні й соціальні виклики, а й про суттєвий потенціал для зростання ринку.
Підвищення частки національного виробництва та доступності риби на внутрішньому ринку – стратегічне завдання, яке стає особливо актуальним в умовах воєнного часу та підвищених ризиків продовольчої безпеки.
Повномасштабна війна радикально змінила структуру галузі. Промисловий вилов у Чорному та Азовському морях не здійснюється через бойові дії та блокаду портів. Основу внутрішнього виробництва формують аквакультура (вирощування у ставках, басейнах, садках) – понад 18,6 тис. тонн у 2024 році (лідери – Черкаська, Львівська, Хмельницька, Кіровоградська, СУМСЬКА області), а також внутрішній промисловий вилов – 11,9 тис. тонн. Океанічне рибальство забезпечило ще близько 20 тис. тонн, проте більшість цієї продукції експортується.
Імпорт залишається ключовим джерелом забезпечення українського споживача рибою, причому понад 72 відсотки продукції завозиться у замороженому вигляді (основні країни – Норвегія, Ісландія, США, Естонія, Латвія).
Про державні закупівлі: нові механізми для розвитку ринку
Підкреслимо, що нинішня державна політика не передбачає адміністративних заборон чи штучних бар’єрів для імпорту – її суть у створенні реальних стимулів для виробників.
Нинішній 2025 рік позначився запуском нової моделі: державний попит на українську рибу формується через відкриті електронні аукціони на Prozorro. Це вперше дало ринку чіткий сигнал: вирощуйте – країна купить.
У квітні відбувся перший аукціон на постачання рибної продукції для потреб Збройних Сил України, організований Державним оператором тилу.
Українські товстолоб, короп і форель стали лотами, на які була конкуренція серед постачальників, тоді як на лот з імпортною сайдою і тріскою не надійшло жодної пропозиції. Це засвідчило реальну готовність вітчизняних виробників закривати держзамовлення.
Позиція Державного оператора тилу – надалі розширювати номенклатуру держзакупівель української риби, що дозволить скоротити логістичні ланцюжки й підвищити продовольчу безпеку.
У травні аналогічний аукціон провела Державна кримінально-виконавча служба: закупівля філе товстолобика відбулася серед українських виробників.
Усі партії пройшли обов’язкову перевірку на якість і безпечність відповідно до ДСТУ та європейських стандартів – це стає нормою для всієї системи держзамовлень.
Таким чином, державне замовлення перетворюється на реальний ринковий стимул для зростання виробництва української риби.
Про прозорість і цифровізацію: сучасні механізми розвитку галузі
Трансформація рибної галузі невіддільна від цифровізації процесів, яка послідовно впроваджується з учасниками ринку. Запуск єдиної електронної системи еРиба зробив облік дозволів, квот і вилову простішим і прозорішим, а спілкування бізнесу з державою – більш зручним і прогнозованим. Кожен етап – від подання заявки до звітності – тепер відбувається онлайн, що значно знижує ризики тінізації та зловживань.
Відкриті електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів стали ще одним важливим кроком до чесної конкуренції.
Прозорі процедури участі й онлайн-формат гарантують рівний доступ для всіх гравців ринку, а бюджети отримують додаткові надходження. Так, у 2024 році завдяки конкурентній боротьбі бюджети отримали 11,5 млн грн понад стартову ціну лотів.
Важливою інновацією стало те що вперше на державному рівні запрацював механізм, за яким частина цих надходжень автоматично спрямовується на зариблення водойм, створюючи сталу модель відновлення ресурсів.
Для залучення нових гравців розвиваються й освітні ініціативи – зокрема, сервіс Навігатор аквафермерства, що пропонує бізнес-плани і практичні поради для початківців. Разом із державною підтримкою, адаптацією законодавства до стандартів ЄС і новими можливостями для інвесторів це створює умови для динамічного зростання галузі.
Про розширення ринків та спільні інновації між УКРАЇНОЮ та ПОЛЬЩЕЮ: гранти та інвестиції…
Про європейський вибір та нові стандарти
Вектор європейської інтеграції – це не просто політична декларація, а щоденна робота над створенням зрозумілих і чесних правил для всіх учасників ринку. Черговим кроком на цьому шляху стало прийняття Верховною Радою закону про простежуваність водних біоресурсів і продукції з них.
Цей закон наближає національне законодавство до вимог ЄС і передбачає встановлення чітких стандартів контролю за походженням риби, обігом та якістю продукції.
Впровадження простежуваності посилить захист внутрішнього ринку від незаконного вилову і підробок, а українські виробники отримають нові можливості для експорту на ринки ЄС, де контроль за походженням продукції – ключова вимога для імпортерів.
Паралельно із законодавчими змінами розширюється державна підтримка галузі: діє програма фінансування заходів із зариблення, стимулюється розвиток аквакультури та впровадження сучасних технологій.
Такі зміни створюють для рибного підприємництва зрозумілі перспективи інвестування й розвитку, а для споживачів – гарантії якості та безпечності продукції.
Рух у бік європейських стандартів – це і підвищення конкурентоспроможності української рибної галузі, і шлях до сталого зростання експорту, і основа для довіри як на внутрішньому ринку, так і з боку міжнародних партнерів.
Про деякі підсумки та перспективи
Трансформація рибної галузі як на СУМЩИНІ, так і в УКРАЇНІ в цілому відбувається у складних умовах воєнного часу
Проте вже зараз помітні деякі реальні результати: запуск прозорих держзакупівель, цифрові сервіси, нові механізми підтримки та контролю, практика реінвестування у природні ресурси.
Отже, попит на українську рибу стає реальним стимулом для виробників, а формування внутрішнього ринку – передумовою для зменшення імпортозалежності.
І ще про таке дуже важливе: у нинішніх умовах стійкий розвиток рибальства – це шлях до зміцнення економічної стабільності, розширення експортних можливостей і підвищення продовольчої безпеки СУМЩИНИ і держави в цілому. Повернення української риби на український стіл – це не тільки питання економіки, а й питання стратегії сталого розвитку рибного виробництва. Аквакультура – це галузь сільського господарства, яка займається розведенням та вирощуванням водних організмів (риби, молюски, ракоподібні, водорості) у контрольованих умовах, як у природних, так і у штучних водоймах, з метою отримання продукції. Аквакультура, тобто, водне фермерство, включає в себе розведення, вирощування та збирання водних організмів…
Про впровадження системи знань та інновацій AKIS в фермерських господарствах СУМЩИНИ…
