Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні ми вирішили розповісти про прогнозування врожайності сільськогосподарських культур та використання даних для планування їх вирощування.
Продовольча безпека УКРАЇНИ, в тому числі й СУМЩИНИ» залежить від ефективності методів управління продовольчим забезпеченням, таких як прогнозування врожайності, що дозволяє фермерам вирощувати сільськогосподарські культури у більш сталий спосіб.
Інтеркропінг: переваги вирощування кількох культур на одному полі…
Прогнозування врожайності – це важливий інструмент у сільському господарстві, який дозволяє ефективно планувати і управляти ресурсами.
А використання даних для прогнозування врожайності дає можливість фермерам приймати більш обґрунтовані рішення щодо вибору культур, технологій вирощування, управління ризиками та оптимізації виробничих процесів.
До слова, прогнозування урожайності – це науково-обґрунтоване передбачення можливої величини і якості врожаю на певний період. У польових умовах врожай формується під впливом багатьох чинників. В ідеальному випадку їх усі й треба враховувати під час прогнозування врожаю.
Метою інтенсифікації сучасного аграрного виробництва є одержання високих, стабільних та прогнозованих врожаїв сільськогосподарських культур.
Вирішення цієї проблеми можливе при умові визначення кількісного впливу основних факторів росту на продуктивність культури, встановлення ступеня забезпеченості ними в тих чи інших природно-кліматичних умовах та можливістю і необхідністю їх регулювання.
І саме цьому сприяє новий напрямок в агрономічній науці – прогнозування та програмування врожайності.
Прогнозуванн врожайності – це науково обґрунтоване передбачення можливої
величини та якості врожаю, як ми вже зазначали дещо вище, на певний період.
Під програмуванням розуміють розробку та реалізацію науково обґрунтованого комплексу взаємопов’язаних заходів вирощування сільськогосподарських культур, своєчасне і якісне виконання яких дозволить забезпечити одержання запланованих врожаїв з одночасним підвищенням родючості ґрунтів.
Зелене добриво: використання сидератів для покращення ґрунту
Що ж дає оцінка врожайності?
Збільшення швидкості прийняття рішень щодо збирання, зберігання та транспортування врожаю.
Дані про рентабельність культур в області інтересу з урахуванням оцінки майбутнього врожаю.
Інтенсифікація землеробства, безсумнівно, вимагає нових методів і технологій вирощування сільськогосподарських культур, здатних забезпечити найбільш повне, ефективне і раціональне використання ґрунту, клімату, органічних і мінеральних добрив, поливних вод та інших ресурсів.
Вважається, що одним із найбільш перспективних методів підвищення продуктивності землеробства і є програмування урожайності вирощуваних рослин.
Отже, програмуванням врожаїв – це розробка та впровадження науково-обгрунтованого комплексу взаємопов’язаних заходів вирощування сільськогосподарських культур, своєчасне і якісне виконання яких забезпечує одержання запланованих врожаїв з певним допуском коливання їх рівнів, а також підвищення ґрунтової родючості та продуктивності праці.
До речі, програмування включає два основних етапи: планування агротехнічних заходів за вирощування відповідної культури та управління
технологічним процесом упродовж вегетаційного періоду.
Дані етапи тісно та логічно пов’язані між собою, а тому вимагають від фермерів комплексного підходу до планування та управління технологічними процесами.
А ще програмоване вирощування врожаїв вимагає від спеціалістів фермерських господарств знання наукових основ землеробства, володіння методами та практичними навичками програмування урожайності сільськогосподарських культур, розробки енергозберігаючих технологій, які забезпечують більш високу продуктивність праці та окупність
засобів виробництва за короткі терміни з максимальним економічним ефектом.
Які ж дані використовуються для прогнозування врожайності?
Агрокліматичні дані:
Температура, вологість, кількість опадів, вітри, сонячна активність.
Дані про тривалість вегетаційного періоду.
Дані про аномальні погодні явища (посухи, заморозки).
Ґрунтові дані:
Тип і склад ґрунту.
Вологість і структура ґрунту.
Вміст органічних речовин, рівень кислотності, дренаж.
Історичні дані про врожайність:
Дані минулих років дозволяють враховувати тенденції та сезонні коливання.
Статистика по регіону, сортам і технологіям вирощування.
Агротехнологічні дані:
Дати посадки, застосовані добрива, зрошення, засоби захисту рослин.
Використання певних сортів, методів обробки ґрунту.
Дані про шкідників і хвороби:
Інформація про спалахи захворювань і розповсюдження шкідників.
Методи прогнозування:
Аналіз часових рядів використовується для вивчення трендів і сезонних коливань у даних минулих років.
Машинне навчання і штучний інтелект: Моделі, такі як нейронні мережі та регресійні алгоритми, використовуються для аналізу складних взаємозв’язків між різними параметрами (погода, ґрунт, агротехніка).
Геоінформаційні системи (GIS): візуалізація і аналіз даних з різних джерел, що дозволяє фермерам приймати рішення, враховуючи просторову варіативність.
Використання прогнозів:
Оптимізація зрошення та добрив: прогнозування допомагає визначити, коли найкраще використовувати ресурси для досягнення максимального врожаю.
Управління ризиками: Фермери можуть планувати заходи для мінімізації збитків від несприятливих погодних умов або захворювань.
Планування ринкової стратегії: знання прогнозованого обсягу врожаю допомагає правильно планувати маркетингові кампанії та експорт.
Таким чином, прогнозування врожайності на основі даних сприяє підвищенню ефективності сільського господарства, забезпеченню стабільності врожаїв та зниженню екологічного впливу.
Підкреслимо, що важливість обґрунтованого планування врожайності сільськогосподарських культур випливає з того, що з нею безпосередньо пов’язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції…
