Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні ми вирішили порушити три важливі теми в діяльності фермерських господарств, а саме: про використання біоресурсів для виробництва енергії, збереження біорізноманіття, зменшення використання хімікатів та пестицидів…
Відразу зауважимо, що використання біоресурсів для виробництва енергії – це екологічно відповідний та перспективний спосіб отримання енергії, що допомагає зменшити залежність від традиційних викопних видів палива та сприяє зниженню викидів парникових газів.
В цілому біоенергетика базується на використанні органічних матеріалів (біомаси), таких як:
Сільськогосподарські відходи – залишки рослин після збору врожаю, солома, лушпиння та інші відходи.
Лісові відходи – залишки деревини, гілки, листя та деревна тріска.
Відходи харчової промисловості – залишки їжі, що не використовується, а також продукти переробки сільськогосподарської продукції.
Органічні відходи – тверді побутові відходи, які можна компостувати.
Водорості та рослинні культури – спеціально вирощені рослини, такі як кукурудза, цукровий буряк, енергетична верба та міскантус.
Попит на органічну продукцію на СУМЩИНІ: вирощування екологічно чистих продуктів…
Про технології виробництва енергії з біоресурсів
Біогаз – виробляється шляхом анаеробного бродіння органічної речовини. Використовується як для генерації електроенергії, так і для опалення чи навіть у якості палива для транспорту.
Біодизель – виробляється шляхом обробки рослинних масел або тваринних жирів. Він є альтернативою для дизельних двигунів, які зазвичай працюють на нафтовому дизелі.
Біоетанол – отримують з рослин, багатих на вуглеводи (кукурудза, цукрова тростина). Його використовують як добавку до бензину для зниження викидів.
Твердопаливні біоресурси – деревина, паливні гранули, брикети. Використовуються для опалення та виробництва електроенергії у котлах та ТЕС.
Технології термохімічної переробки – такі як піроліз та газифікація, що дозволяють виробляти енергію шляхом термічного розкладання біомаси.
Переваги використання біоресурсів для виробництва енергії:
Екологічність: зменшення викидів CO₂, CH₄ та інших парникових газів.
Енергетична безпека: зниження залежності від імпортних викопних видів палива.
Стійке використання ресурсів: біомаса є відновлюваним ресурсом, який може відновлюватися завдяки плановому вирощуванню.
Про недоліки
Високі початкові інвестиції.
Залежність від обсягів сировини: для постійного виробництва енергії потрібен стабільний потік біомаси.
Конкуренція з харчовою промисловістю: вирощування енергетичних культур може займати площі, які можна використовувати для продовольства.
Проте, незважаючи ні на які проблеми, виклики та недоліки біоенергетика продовжує активно розвиватися, залучаючи нові технології, які підвищують її ефективність і знижують витрати на виробництво енергії…
Про береження біорізноманіття
Передусім, збереження біорізноманіття на фермах є важливою складовою екологічного сільського господарства, яке сприяє підтримці здорових екосистем, стійкості агроландшафтів і підвищенню продуктивності.
Біорізноманіття охоплює не лише культурні рослини і свійських тварин, але й дикорослі рослини, комах, мікроорганізми та інші живі організми, які підтримують екологічний баланс і збагачують ґрунти.
Вирощування овочів у теплицях: сучасні технології та досвід фермерів…
Основні підходи до збереження біорізноманіття:
Агротехнічні методи:
Сівозміна: регулярна зміна культур на полях сприяє зменшенню кількості шкідників і хвороб, знижує потребу у пестицидах і підтримує здоров’я ґрунту.
Смугове землеробство: чергування культур і трав у смугах для контролю ерозії ґрунту та захисту від шкідників.
Агролісництво: вирощування дерев та чагарників серед сільськогосподарських культур або на пасовищах забезпечує додатковий захист від вітрів, збагачення ґрунтів, а також створює середовище для дикої природи.
Збереження природних оселищ:
Живі огорожі та лісосмуги: створення межових ділянок з чагарниками та деревами для залучення комах-запилювачів і хижаків шкідників.
Водні об’єкти: збереження та відновлення ставків, болот, струмків, що сприяє збільшенню видового різноманіття та залученню корисних організмів.
Поля для диких квітів: насадження місцевих видів квітів на полях або в проміжках між полями для підтримки популяцій запилювачів.
Різноманітність культур і тварин:
Полікультурні системи: вирощування різних культур на одному полі знижує ризики втрати врожаю, покращує використання ресурсів і підвищує продуктивність.
Традиційні породи та сорти: вирощування локально адаптованих сортів рослин та порід тварин, які є більш стійкими до місцевих умов і хвороб.
Контроль використання хімічних речовин:
Органічне землеробство: використання натуральних методів для живлення ґрунтів і боротьби з шкідниками замість синтетичних пестицидів та гербіцидів.
Біологічний контроль шкідників: застосування природних хижаків, паразитів або мікроорганізмів для зниження чисельності шкідників.
Переваги збереження біорізноманіття на фермах:
Покращення ґрунтової родючості завдяки збільшенню кількості органічних речовин і підвищенню мікробіологічної активності.
Стійкість до зміни клімату: більше різноманіття видів допомагає агросистемам легше адаптуватися до змін у кліматичних умовах.
Зниження ризику шкідників і хвороб завдяки природним механізмам контролю.
Підтримка запилювачів: різноманіття квіткових рослин приваблює бджіл, метеликів і інших запилювачів, що сприяє підвищенню врожайності.
Стандарти безпеки харчових продуктів на фермерських господарствах…
Про виклики
Витрати на впровадження методів збереження біорізноманіття можуть бути високими для малих фермерів.
Залежність від природних умов: збереження біорізноманіття може вимагати значних знань про екосистему і екологічні практики.
Конкуренція за земельні ресурси: виділення ділянок під живі огорожі або природні оселища може зменшити площі, доступні для вирощування продукції.
Безсумнівно, впровадження заходів із збереження біорізноманіття на фермах вимагає інтегрованого підходу і підтримки як з боку державних політик, так і громадських організацій. Проте слід підкреслити, що здорове біорізноманіття є основою для стійкого розвитку агросектору.
Про спроби зменшення використання хімікатів та пестицидів
Давно вже не секрет, що зменшення використання хімікатів та пестицидів у сільському господарстві стає все більш актуальним, адже ці речовини можуть негативно впливати на екосистеми, здоров’я людей та якість ґрунтів. Водночас, скорочення їх використання є складним завданням – фермери стикаються з численними загрозами для врожаю, такими як шкідники, бур’яни та хвороби рослин. Для зниження залежності від хімічних засобів захисту розроблено низку методів, які можна комбінувати для досягнення стійкого результату.
Методи зменшення використання хімікатів та пестицидів:
Біологічний контроль шкідників: Застосування природних ворогів шкідників, таких як паразити, хижі комахи, бактерії та грибки. Наприклад, сонечка та богомоли є природними хижаками попелиць.
Випуск ентомофагів (комах, які живляться шкідниками) на поля дозволяє знизити кількість пестицидів і підтримувати природний баланс у екосистемі.
Про агротехнічні методи
Сівозміна: чергування культур з різними потребами та схильністю до шкідників допомагає знизити їх чисельність і обмежити поширення хвороб.
Мульчування: покриття ґрунту органічними матеріалами (солома, листя, трава) зменшує ріст бур’янів і затримує вологу в ґрунті, що допомагає уникнути застосування гербіцидів.
Вчасна обробка ґрунту: регулярне розпушування допомагає контролювати бур’яни природним шляхом.
Про компаньйонні посадки
Посадка рослин-компаньйонів (наприклад, базиліка поруч із томатами) допомагає відлякувати шкідників та приваблювати корисних комах. Цей метод часто застосовують в органічному землеробстві, де важлива взаємодія культур для створення більш стійкого агроценозу.
Використання стійких сортів рослин: Вирощування сортів культур, які є більш стійкими до хвороб і шкідників, зменшує потребу в хімічних обробках. Такі сорти виводять шляхом селекції або за допомогою сучасних біотехнологій.
Феромони та інші хімічні засоби: Використання феромонних пасток для заманювання і контролю чисельності шкідників без застосування пестицидів. Також у боротьбі зі шкідниками можуть використовуватись репеленти, які відлякують їх, не завдаючи шкоди рослинам.
Інтегрований захист рослин (ІЗР): Комплексний підхід, який поєднує агротехнічні, біологічні та хімічні методи контролю шкідників і хвороб. ІЗР передбачає використання хімічних засобів тільки тоді, коли інші методи не є достатньо ефективними, а обсяги використання зводяться до мінімуму.
Органічні пестициди: Застосування натуральних речовин, таких як настої з трав (наприклад, часниковий або тютюновий відвар), сірка або мідний купорос. Ці речовини є менш шкідливими для довкілля, проте можуть бути ефективними в боротьбі з окремими шкідниками та хворобами.
Контроль за внесенням добрив: Надмірне внесення азотних добрив сприяє розмноженню деяких шкідників і хвороб. Раціональне використання добрив допомагає уникати створення сприятливих умов для шкідників і, таким чином, зменшує потребу в пестицидах.
Переваги зменшення використання хімікатів:
Поліпшення екологічного стану довкілля: зниження забруднення ґрунтів, водних ресурсів і збереження біорізноманіття.
Безпечніші продукти харчування: зменшення залишків хімікатів у продуктах робить їх більш безпечними для споживання.
Підтримка ґрунтової мікрофлори: збереження корисних мікроорганізмів, які допомагають у розкладанні органічних речовин і покращують родючість ґрунтів.
Про виклики
Вищі витрати на впровадження біологічних методів та навчання фермерів новим практикам.
Необхідність у спеціальних знаннях: біологічні методи часто вимагають більш глибоких знань про екосистему і процеси в агроценозах.
Низька швидкість дії природних методів: деякі біологічні методи діють повільніше за хімічні засоби, що може створити проблеми при швидкому поширенні шкідників.
Таким чином, зменшення використання хімікатів є частиною глобальної стратегії переходу до стійкого сільського господарства, яке враховує як економічні інтереси фермерів, так і потребу у збереженні природних ресурсів…
Вирощування енергетичних культур: біоенергетика як альтернативне джерело доходу
