Про роль УКРАЇНИ у світовому постачанні продовольства…

11

Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ  ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…

Які успіхи, досягнення, а також проблеми були у фермерів СУМЩИНИ в 2024 році, і з якими викликами стикнуться вони в наступному 2025 році…

 

Сьогоднішня наша тема – роль УКРАЇНИ у світовому постачанні продовольства…

Без перебільшення, Україна є одним із ключових гравців на світовому ринку сільськогосподарської продукції, зокрема зерна.

Її географічне розташування, родючі ґрунти та аграрні традиції сприяють значному доробку у глобальне постачання продовольства.

ОЛЕГ БАЛАГУРА, керівник Державного підприємства «Дослідне господарство «Шевченківське»: «Україна має потенціал, поки є фермерство»

Роль України у світовому постачанні продовольства

Експорт зернових:

Україна є серед провідних експортерів пшениці, кукурудзи, ячменю та соняшникової олії.

До війни на Україну припадало близько 10 відсотків  світового експорту пшениці, понад 15 відсотків  кукурудзи та понад 50 відсотків соняшникової олії.

Про ключові ринки:

Продукція експортується в країни Африки, Близького Сходу, Азії та Європи.

Українське зерно особливо важливе для регіонів, залежних від імпорту продовольства, зокрема Єгипту, Туреччини та країн Субсахарської Африки.

Глобальна продовольча безпека:

Продовольство з України допомагає запобігти голоду в уразливих регіонах.

Перебої в постачанні через конфлікти спричиняють підвищення цін на світових ринках і загострюють гуманітарні кризи.

Зернові коридори:

Це маршрути для безпечного транспортування сільськогосподарської продукції з України через Чорне море.

Ініціатива створена для подолання блокади морських портів, яка виникла внаслідок російської агресії.

Ініціатива ООН і Туреччини:

У 2022 році було укладено угоду між Україною, Туреччиною, ООН та росією для створення «зернової ініціативи».

Коридори забезпечували експорт мільйонів тонн зерна з портів Одеси, Чорноморська та Південного.

Про вплив зернових коридорів

Економічний: Україна отримала можливість реалізовувати свій урожай, що підтримувало економіку.

Гуманітарний: Зерно досягало країн, які потерпають від дефіциту продовольства, як-от Сомалі, Ефіопія, Ємен.

Стабільність ринків: Зниження ризиків різкого зростання цін на зернові.

Про перешкоди та виклики

Часті порушення угод та загрози з боку росії.

Блокування суден і створення небезпеки для судноплавства.

Альтернативні маршрути, як-от сухопутні коридори через Європу, є дорожчими та менш ефективними.

Про поточну ситуацію

Ефективність зернових коридорів залежить від міжнародної підтримки та заходів безпеки.

Продовольча безпека світу залишається критично залежною від стабільності в Україні.

Україна шукає нові логістичні рішення, зокрема розвиток Дунайських портів, залізничного транспорту та інноваційних шляхів експорту.

Таким чином, Україна є незамінним учасником глобальної продовольчої системи. Зернові коридори є не лише економічною, але й гуманітарною необхідністю для стабільності багатьох регіонів світу. Міжнародне співтовариство відіграє важливу роль у підтримці безперебійного експорту українського зерна для забезпечення продовольчої безпеки.

Про економічні вигоди та виклики вирощування фермерами  лаванди та мигдалі, які адаптовані до сухого та теплого клімату…

Про розвиток альтернативних шляхів експорту

Безсумнівно, розвиток альтернативних шляхів експорту сільськогосподарської продукції є критично важливим для України, враховуючи постійні загрози блокади Чорного моря. Альтернативні маршрути, такі як використання річки Дунай, автомобільного та залізничного транспорту, стали нині пріоритетними…

Дунайський транспортний маршрут

Порти на Дунаї:
Україна активно використовує дунайські порти (Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ) для експорту зернових. Вони стають ключовими логістичними точками, забезпечуючи вихід продукції на ринки Європи та світу.

Про переваги

Географічна близькість до європейських ринків.

Можливість транспортування продукції через Румунію та Болгарію.

Відносно низький ризик бойових дій порівняно з чорноморськими портами.

Про виклики

Обмежена пропускна спроможність портів.

Інфраструктурні потреби (модернізація причалів, розширення логістичних терміналів).

Залежність від співпраці з сусідніми країнами, зокрема Румунією.

Про нинішеі досягнення:

Рекордна кількість перевезень через Дунай у 2023 році.

Залучення міжнародного фінансування для модернізації портів.

Про автомобільні шляхи

Україна розвиває автомобільний транспорт як гнучкий, хоча і менш масштабний спосіб експорту зерна.

Про переваги

Гнучкість у виборі маршрутів.

Здатність швидко реагувати на потреби клієнтів.

Можливість транспортування до ближніх європейських країн.

Про виклики

Обмежена пропускна спроможність пунктів пропуску на кордоні.

Високі витрати на перевезення.

Зношеність автомобільного парку та дорожньої інфраструктури.

Про можливості розвитку

Угода з ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ  щодо «транспортного безвізу», що полегшує перетин кордону.

Інвестиції в модернізацію дорожньої інфраструктури та пунктів пропуску.

Про залізничний транспорт

Залізниця є стратегічним шляхом експорту через західні кордони України до країн Європи.

Про переваги

Велика об’ємність перевезень.

Економічна ефективність для великих обсягів вантажу.

Залізничні переходи на кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Про виклики

Різниця в ширині залізничної колії між Україною та країнами ЄС.

Перевантаження на кордоні через обмежену кількість логістичних пунктів.

Недостатня кількість вагонів-зерновозів.

Про плани модернізації

Розширення вузлів перевантаження та логістичних центрів.

Створення нових колій європейського стандарту.

Інвестиції в парк вагонів та локомотивів.

До норм ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ уже адаптовано майже 70 відсотків українського законодавства щодо рибальства та аквакультури…

Про співпрацю з міжнародними партнерами

Європейський Союз:

Спрощення митних процедур.

Надання фінансової допомоги для модернізації логістики.

Румунія, Польща, Угорщина:

Спільні проєкти з розширення прикордонної інфраструктури.

Координація у використанні Дунайського шляху та залізниць.

Міжнародні організації:

Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) фінансують розвиток портів і логістики.

Зауважимо, що розвиток альтернативних шляхів експорту є необхідною умовою для стабілізації економіки України та забезпечення продовольчої безпеки світу. Дунай, автомобільні та залізничні маршрути стають надійними альтернативами, які зменшують залежність від Чорного моря. Проте їх ефективність залежить від інвестицій у інфраструктуру та міжнародної підтримки…

Про вплив санкцій і торговельних обмежень на аграрний ринок

Підкреслимо, що санкції та торговельні обмеження, накладені у зв’язку з конфліктом в Україні, суттєво впливають на аграрний ринок, змінюючи динаміку міжнародної торгівлі та структуру постачання сільськогосподарської продукції.

Попит на органічну продукцію на СУМЩИНІ: вирощування екологічно чистих продуктів…

Вплив санкцій на аграрний ринок

Санкції проти росії:

Обмеження на експорт і імпорт:

Заборона на імпорт російської продукції до багатьох країн вплинула на ринок добрив, оскільки раша є одним із найбільших постачальників мінеральних добрив.

Санкції на експорт сільськогосподарської техніки до росії ускладнили агровиробництво в країні.

Енергетичний фактор:

Санкції на російську нафту та газ підвищили витрати на логістику та виробництво у сільському господарстві.

Санкції проти білорусі:

білорусь як великий виробник калійних добрив також зазнала санкцій, що зменшило їхню доступність на світовому ринку, викликавши зростання цін.

російські обмеження:

росія використовує аграрний ринок як інструмент політичного тиску, обмежуючи експорт зернових та інших продуктів, особливо до країн, які залежать від цього постачання.

Про наслідки для глобального ринку

Зростання цін:

Санкції обмежують постачання добрив, що призводить до зростання собівартості агровиробництва і, відповідно, підвищення цін на продукти харчування.

У 2022–2024 роках ціни на зерно, кукурудзу та соняшникову олію значно підвищилися через перебої в постачанні з України та росії.

Перерозподіл ринків:

Українські та російські продукти знаходять нові ринки збуту, наприклад, росія збільшує експорт до Китаю, Туреччини та Індії, часто з використанням обхідних шляхів для санкцій.

Проблеми продовольчої безпеки:

Країни, які залежать від імпорту зернових культур, особливо в Африці та на Близькому Сході, стикаються з дефіцитом та високими цінами на продукти харчування.

Підвищення ролі інших постачальників:

США, ЄС, Бразилія, Аргентина та інші країни посилюють свої позиції як експортери аграрної продукції.

Про вплив санкцій на Україну

Блокада портів:

російська агресія. і пов’язані з нею обмеження. змусили Україну шукати альтернативні шляхи експорту (Дунай, залізничний транспорт), що призвело до підвищення витрат на логістику.

Міжнародна підтримка:

Санкції проти росії супроводжуються допомогою Україні, зокрема відкриттям ринків ЄС для української продукції.

Фінансовий тиск:

Зростання витрат на виробництво через дефіцит добрив, пального та кредитних ресурсів.

Про реакції на санкції та адаптація

Інвестиції у внутрішнє виробництво:

Країни шукають способи зменшення залежності від російських та білоруських добрив, розвиваючи власне виробництво.

Розвиток альтернативних ринків:

Українські експортери активно освоюють нові маршрути та ринки.

Міжнародна співпраця:

Програми ООН, ЄС, США та інших партнерів допомагають зберегти стабільність глобального продовольчого ринку.

Власне, санкції та торговельні обмеження значно вплинули на аграрний ринок, підвищивши ціни, змінивши структуру постачання та змусивши країни адаптуватися до нових умов. Для України ключовим завданням є забезпечення стабільності експорту та розвиток внутрішньої інфраструктури, тоді як міжнародне співтовариство має підтримувати заходи для уникнення глобальних продовольчих криз…

Економічна та  фінансова доцільність вирощування батату та спаржі у фермерських господарствах