Про перспективи вирощування фермерами малини на СУМЩИНІ…

5

Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ  ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…

Про перспективи вирощування ожини фермерами на СУМЩИНІ…

Відразу підкреслимо, що вирощування малини на СУМЩИНІ має добрі перспективи, особливо за умови правильного підходу до агротехніки, маркетингу та кооперації.

Про деякі ключові фактори, які впливають на успішність цієї справи

Переваги вирощування малини на СУМЩИНІ:

Кліматичні умови

Помірно-континентальний клімат з достатньою кількістю опадів.

Малина добре почувається  в регіоні   особливо в районах з легкими, добре дренованими ґрунтами.

СУМЩИНА в основному має достатньо вологи, м’який клімат і чорноземи, що добре підходять для малини.

Весна й літо – ідеальні для цвітіння і дозрівання ягід, особливо ремонтантних сортів.

Про високий попит на ринку

Внутрішній попит на малину зростає (переробка, заморозка, експорт).

Малина – цінний експортний продукт (особливо органічна, заморожена або сублимована).

Високий попит на малину в Україні та за кордоном (особливо в ЄС).

Можливість реалізації в замороженому вигляді є попит у переробників.

Чи вигідно вирощувати малину та ожину в фермерському господарстві на СУМЩИНІ?

Про рентабельність

За грамотного підходу рентабельність малинового бізнесу може перевищувати 100–150 відсотків.

Один гектар малини може приносити 8 – 12 тонн урожаю, а при крапельному зрошенні та сортах ремонантного типу ще більше.

Перші ягоди виростають вже на 2-й рік після посадки.

Висока рентабельність: за правильного догляду з 1 га можна отримати 10–15 тонн, у деяких випадках – до 20 тонн.

Про виклики

Про проблеми зі збутом

Потрібно мати холодильні установки або співпрацювати з підприємствами переробки.

Сира малина швидко псується – логістика повинна бути налагодженою.

Малий фермер може не мати безпосереднього виходу на великі ринки кооперація дуже бажана.

Сезонний надлишок продукції веде до падіння цін.

Про потребу в робочій силі

Пік збору триває 2–3 тижні, й потрібна велика кількість працівників.

Автоматизований збір малини поки неактуальний для дрібних фермерів.

Холодильна інфраструктура

Без охолодження малина швидко псується.

Потрібні інвестиції в холодильники, морозильні камери або доступ до них.

Розвиток систем зрошення в діяльності фермерів СУМЩИНИ в умовах зміни нинішнього клімату…

Про потреби в зрошенні та захисті від хвороб

У спекотні роки потрібне крапельне зрошення.

Малина чутлива до хвороб (сіра гниль, антракноз), потребує системного догляду.

Практичні поради для фермерів:

Про сорти:

Рекомендуються сорти як «Поляна», «Полка», «Глен Ампл», «Рубін Болгарії», а також ремонтантні «Геракл», «Брусвяна», «Жовтий гігант».

Про систему вирощування

Крапельне зрошення обов’язкове.

Мульчування та використання тунелів зменшує втрати й подовжує сезон.

Про кооперацію

Добре об’єднуватися в ягідні кооперативи для збуту, зберігання, логістики.

На СУМЩИНІ вже існують приклади кооперації в ягідництві, зокрема у вирощуванні малини.

Конотопський район

Район є лідером у виробництві ягідної продукції області, забезпечуючи близько 82 відсотка загального обсягу. Тут розташована Сумська дослідна станція садівництва Інституту садівництва УААН у селі Малий Самбір. Місцеві господарства, такі як ПСП «Мир», ТОВ «Весна Агро» та ФГ «Весна 2012», активно займаються вирощуванням ягід і співпрацюють у рамках кооперації.

Лебединський район

У селі Ворожба діє сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «САДИ СУМЩИНИ». Кооператив займається вирощуванням плодово-ягідних культур, переробкою молока, виробництвом сидру та інших продуктів. До складу кооперативу входять місцеві фермери.

Роменський район

У селі Хмелів функціонує сімейне ягідне господарство, яке вирощує малину, лохину, смородину та полуницю на площі 5 гектарів. Зібраний урожай транспортується до обласного центру для заморозки, що свідчить про наявність співпраці з іншими підприємствами для зберігання та реалізації продукції.

Шосткинський район

У районі фермерські господарства отримують міжнародну підтримку для відновлення та розвитку ягідництва. Програма, започаткована Mercy Corps спільно з Асоціацією «Ягідництво України», надає фінансову допомогу дрібним фермерам, включаючи внутрішньо переміщених осіб, для розвитку ягідного бізнесу.

Про гранти й підтримку

Державні та міжнародні програми (наприклад, від USAID, уряду Швейцарії) підтримують ягідників.

Є гранти на закладку плантацій, крапельне зрошення, холодильне обладнання.

Участь у програмах підтримки дрібних фермерів (наприклад, USAID, UAF, урядові програми через ДАР).

Кооперативи дозволяють легше виходити на переробників або експортерів.

Екологічна відповідальність фермерів СУМЩИНИ: мінімізація впливу на навколишнє середовище  та впровадження екологічно чистих практик…

Про приклад перспективної моделі вирощування малини

1 га малини

Початкові витрати: 300–500 тис. грн

Урожайність: 8–12 т/га

Ціна реалізації: 30–100 грн/кг (залежно від сорту, ринку, форми)

Доходи: 240 тис.–1,2 млн грн

Рентабельність: 70–150%

Рекомендації для фермерів СУМЩИНИ

Слід обирати ремонтантні сорти, які плодоносять двічі на рік і менше страждають від хвороб.

Інвестиції в крапельне зрошення – це суттєво підвищить врожайність.

Впроваджувати органічне вирощування – це підвищує ціну збуту, але потребує сертифікації.

Об’єднуватися у кооперативи – це дає змогу ділити витрати на холодильники, пакування, збут.

Про досвід сусідніх регіонів

У Чернігівській, Полтавській і Харківській областях активно розвивається ягідництво   їхній досвід можна адаптувати й на СУМЩИНІ.

Розвиток органічного землеробства та екологічних практик і перспективи вирощування нових культур…

З досвіду господарства «Диканські Ягоди»

Господарство «Диканські Ягоди», засноване 2016 року на Полтавщині, – приклад грамотного підходу до розбудови бізнес-моделі органічного ягідного підприємства. Розпочавши бізнес тоді, коли на Полтавщині було зовсім мало ягідних фермерських господарств, власники підприємства розвинули його до високого рівня. Адже зараз «Диканську ягоду» знають не тільки в Україні, а й за кордоном. Як вдалося побудувати успішний малиновий бізнес – з читачами журналу «Ягідник» поділився засновник компанії «Диканські Ягоди» Роман ЦІНЧЕНКО.

Проєкт «Диканські Ягоди» з’явився в його засновників під час так званого «малинового буму» – коли ця культура була дуже розповсюдженою, а ціна на неї трималася висока. Як пригадує Роман Цінченко, всі навкруг обговорювали те, як перспективно вирощувати органічну малину та який можна отримувати з цього зиск.

Органіку в господарстві сприймають не просто як напрямок діяльності, а як філософію, спрямовану на покращення якості життя.

Так, ідея вирощувати органічну малину зародилася після того, як виробники почали виготовляти натуральний мед під ТМ «Медик Ведмедик».

Відтоді засновники господарства твердо вирішили й надалі працювати над створенням органічних продуктів.

– Ми жодного разу не пожалкували про те, що обрали органічну технологію. Адже впродовж усього часу роботи за органічною технологією ціни на продукцію значно вищі, ніж на ягоди, вирощені за традиційною технологією. Так, це важка справа. Однак нами керує бажання створювати корисні продукти, популярні на ринку України та за кордоном, – розповів Роман Цінченко.

Актуальним питанням була боротьба з хрущем і дротяником, які живуть глибоко в корінні й можуть знищити значну частину насаджень. З цією проблемою часто стикаються фермери, які корчують старі сади. У господарстві тримали ділянку під чорною парою пів року.

– На ділянці впродовж 2 років вирощували просо, щоб знизити тиск бур’янів. У рік посадки засіяли поле гірчицею, яка виділяє речовини, що відлякують хрущів, дротяників та нематод. По гірчиці вносили біоінсектицид Метаризин. Потім гірчицю заробили у ґрунт. Також важливо внести достатньо перегною. Ми внесли перед посадкою 50 тонн на гектар перепрілого перегною. Це обов’язкова умова, якою часто нехтують. Також проводили звичайні обробітки ґрунту, такі як вирівнювання, дискування, фрезування, культивація, – поділився Роман Цінченко. –Восени почали посадку. Перед цим застосовували цікавий агрометод: коріння саджанців замочували у воді на 12 год, попередньо викопавши перед цим траншеї. Такий метод запобігає пересушуванню кореневої системи. Висадили сорти Джоан Джей та Полка. Саджанці Джоан Джей закуповували в офіційного власника сорту – англійського розсадника Walpole через компанію «ФруТек». Полка була з українських розсадників. Для висадки саджанців у місцевому лісництві ми взяли лісосадивну машину, трохи її переобладнали. Цей шлях здавався тоді найкращим. За день ми висаджували десь гектар малини. Відразу проклали систему краплинного зрошення. Хочу застерегти виробників від того, щоб не прокладати систему зрошення після посадки ягідника. Саджанці від того не пропадуть, але гідних результатів вони не даватимуть…

 

Про сімейний бізнес фермерського господарства «Джмелик» на СУМЩИНІ, який має вікову історію…