ПЕРЕМОГУ я стріну на полі,

А на небі ясніє блакить.

Зморилась пшениця в  стодолі.

Калина от-от запашить.

Тут бились мої УКРАЇНЦІ,

Трощили рашистських солдат…

І гнали ізвідси чужинців,

Й на крок не ступили назад.

Гарчали, мов звірі, гармати.

Жахливий відбувся тут бій…

В селі запалали вже хати,

Лунав звідти плач в різнобій.

І плакали люди в підвалах,

Стогнали й німіли умить…

І кров’ю вкривались завали,

І дуже хотілося жить…

ВКРАЇНЦІ рашистів прогнали.

І сонце знялося увись…

Лиш зранене поле стогнало,

І колос за обрій дививсь…

…ПЕРЕМОГУ я стріну на полі,

А на небі ясніє блакить.

Золотиться пшениця  в стодолі.

Калина от-от запашить…

ІВАН ЖИТНИК.