Негативні кліматичні тенденції посиляться на СУМЩИНІ,  що ж  робити фермерам?

1

Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ  ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…

Чи готові фермери СУМЩИНИ до адаптація  кліматичних змін: стратегії боротьби з посухою, ерозією ґрунтів та іншими кліматичними викликами…

Не секрет, що останніми роками кліматичні зміни на СУМЩИНІ, зокрема підвищення температури, нестабільність опадів та часті екстремальні погодні явища, створюють значні виклики для сільського господарства.

І, безсумнівно, фермерам необхідно адаптувати свої практики, щоб зменшити негативний вплив цих змін.

Наведемо кілька рекомендацій:

Вибір стійких сортів культур: Використання сортів, які мають підвищену стійкість до посухи та температурних коливань. Це допоможе забезпечити стабільні врожаї в умовах змінного клімату.

Оптимізація водокористування: Впроваджувати ефективні системи зрошення та методи управління водними ресурсами, такі як крапельне зрошення та мульчування, щоб зменшити випаровування та зберегти вологу в ґрунті.

Зміна агротехнічних практик: Розглянути можливість зміни строків посіву та збору врожаю відповідно до нових кліматичних умов. Використовувати методи мінімального обробітку ґрунту для збереження його структури та вологи.

Управління ґрунтом: Застосовувати сівозміну та сидерати для покращення родючості ґрунту та зменшення ерозії. Це сприятиме збереженню вологи та поживних речовин у ґрунті.

Моніторинг та прогнозування: Використовувати сучасні технології для моніторингу погодних умов та прогнозування можливих стресових ситуацій. Це дозволить завчасно вживати необхідних заходів для захисту врожаю.

Захист від шкідників та хвороб: Зміни клімату можуть сприяти поширенню нових шкідників та хвороб. Потрібно використовувати інтегровані методи захисту рослин, поєднуючи біологічні та хімічні засоби, а також стійкі до хвороб сорти.

Підвищення обізнаності та навчання: Берати участь у тренінгах та семінарах, щоб бути в курсі новітніх досліджень та технологій у сфері адаптації до кліматичних змін.

Зміна агротехнічних практик при посухі

При посухах аграрії постійно стикаються з нестачею вологи, що впливає на врожайність.

Про основні агротехнічні практики, які допоможуть зменшити негативний вплив посухи:

Що потрібно зробити в зимовий час фермерам СУМЩИНИ, щоб вчасно й якісно підготуватися до весняно-польової кампанії 2025 року…

Мінімізація обробітку ґрунту

Використання нульового (no-till) або мінімального (strip-till) обробітку дозволяє зменшити випаровування вологи.

Глибоке рихлення (щоб розбити ущільнені шари) покращує проникність води.

Оптимізація строків сівби

Рання сівба озимих культур дозволяє їм скористатися зимовими опадами, правда, якщо вони були. На сьогодні – вони майже відсутні на СУМЩИНІ.

Пізні строки сівби ярих культур допомагають уникнути весняних заморозків та нестачі вологи.

Використання посухостійких культур і сортів

Селекційні сорти пшениці, соняшнику, кукурудзи, сої з глибоким корінням краще переносять посуху.

Бобові культури (горох, нут) допомагають збагачувати ґрунт азотом і зменшують його виснаження.

Збереження ґрунтової вологи

Мульчування (солома, сидерати, агроволокно) зменшує випаровування вологи.

Сівозміна з використанням сидератів (гірчиця, люцерна, конюшина) покращує структуру ґрунту.

Раціональне водокористування

Крапельне зрошення ефективніше за дощування, оскільки волога надходить прямо до кореневої системи.

Внесення гідрогелів у ґрунт допомагає утримувати воду в кореневій зоні.

Захист від перегріву

Використання спеціальних антистресових препаратів, таких як антидесиканти та антистресові біостимулятори, знижує вплив високих температур.

Створення вітрозахисних смуг із багаторічних рослин допомагає зменшити втрати вологи.

Впровадження новітніх технологій в агросекторі та використання цифрових платформ для управління фермерськими господарствами на  СУМЩИНІ…

Ці методи дозволяють ефективно використовувати наявну вологу і зменшити втрати врожаю під час посухи...

Нагадаємо, що у 2024 році температурні показники били рекорди майже кожного місяця, а липень став одним з найспекотніших за всю історію спостережень.

Ось про що розповіла  ЯРОСЛАВА БУХОНСЬКА, фізіологиня рослин групи компаній BTU, у блозі на  Latifundist.com: «Нині помітно, що посушливі зони активно просуваються з Півдня на Північ країни (СУМЩИНА розташована на півночі країни  – https://afzs.sumy.ua/). Кліматична карта України вже змістилась на 100 км. Територія Полісся зменшилася, натомість степова зона півдня вже дісталася Черкащини. Таким чином, майже половина українських орних земель перебуває в посушливій зоні й ми вже тепер маємо думати, як зберігати вологу в ґрунті».

Ще до повномасштабної війни експерти FAO виявили, що через ерозії ґрунту наша держава втрачає 300-600 млн тонн землі щорічно, а загальна площа деградованих і непродуктивних орних земель в Україні перевищує 33 відсотки.

До слова, щоб отримати хороший урожай озимих і не залежати від перепадів погоди, директор інституту сільського господарства ІГОР СЕМЕНЯКА радить аграріям звернути увагу на українські сорти селекції зернових, які витримують досить низькі температури та перепади між теплом і холодом.

За прогнозом засновника та генерального директора компанії «УкрАгроКонсалт» СЕРГІЯ ФЕОФІЛОВА, у нинішньому 2025 році ріпак та соняшник залишаться найбільш маржинальними.

Водночас, на його думку, кукурудза покаже стабільне зростання маржі через відновлення попиту.

«Перші прогнози досить позитивні. Урожай зернових у 2025/26 МР буде на рівні 55-65 млн т, експорт зерна – 40-50 млн т. Урожай олійних культур також перевищить минулорічний і очікується  на рівні  24 млн т», – зазначив СЕРГІЙ ФЕОФІЛОВ.

Тобто, за прогнозами, у  2025 році аграрії повернуться до вирощування кукурудзи…

УКРАЇНА, до слова як і СУМЩИНА,  є традиційним виробником і експортером кукурудзи, але труднощі з експортом змусили аграріїв скоротити посівні площі до 4 млн га у минулому 2024 році.

Зауважимо, що у довоєнний 2021 рік площа посіву зернової кукурудзи складала 5,5 млн га.

За оцінками експертів, ціни на кукурудзу тримаються, а на соєві боби падають, тому що є перевиробництво сої. Кукурудза може додати 0,5 млн га у 2025 році, а соя може втратити 0,5 млн гектарів…

За деякими прогнозами, у нинішньому році посівні площі під соняшником стабільно залишаться на рівні до 5,5 млн га. Тим часом площі під пшеницею зростуть

На весняну посівну 2025 року в УКРАЇНІ вистачає добрив і пального. Також посівні площі в порівнянні з минулим роком фактично не змінились. Про це повідомив ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ,  міністр аграрної політики.

«Кардинальних змін щодо культур  немає. Дещо зменшились посівні площі під сою і збільшились під кукурудзу. Посіви соняшника і пшениці залишатимуться на рівні минулого року», – зауважив він.

За попередніми прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства УКРАЇНИ, традиційно у 2025 році загальна площа сільськогосподарських культур складе понад 23 млн га. З них понад 11 млн га будуть засіяні зерновими, що складе 48,1 відсотка від загальної посівної площі.

Коли на СУМЩИНІ чекати пік цін на пшеницю…

Зокрема, ярі на зерно мають скласти 5,82 млн га:

кукурудза  –  4,14 млн га;

ярий ячмінь –  790,2 тис. га;

яра пшениця –  222,7 тис. га;

горох –  216,5 тис. га;

овес –  161,6 тис. га;

гречка –  86,8 тис. га;

просо –  85,5 тис. га.

Озимі на зерно посіяні на площі 5,24 млн га.

Загальна площа під олійними культурами має скласти 8,89 млн га – 38,7 відсотка від загальної площі посіву.

Зокрема, планується засіяти:

соняшника – 5,17 млн га;

сої – 2,42 млн га;

ріпаку ярого і озимого –  1,16 млн га.

За прогнозами експертів, весняна посівна може бути зірвана, якщо для малих та середніх фермерів не буде спрощено умови бронювання працівників.

Потребу для аграріїв у насінні для посівної кампанії 2025 року буде забезпечено вітчизняною, зарубіжною селекцією та імпортом насіння. Про це повідомили у Комітеті з питань аграрної та земельної політики.

Агросектор, на жаль, починає все більше зазнавати наслідки зміни клімату. Про це заявила доктор Тсутсуї Рамірез, керівник підрозділу «Клімат та природа» компанії Syngenta.

І за її словами, українські фермери стикаються з безліччю викликів.

«Окрім постійних ризиків, спричинених війною, таких, як втрата потужностей і скорочення робочої сили, агровиробники ще й відчувають дедалі більші загрози від зміни клімату. Так, в Україні вже з’явилися посухи, і вони досить масштабні, що є дуже нехарактерним, враховуючи розгалужену річкову мережу країни й достатні – поки що – водні ресурси», – наголошує Тсутсуї Рамірез.

Ця ситуація засвідчує складний і мінливий характер кліматичних ризиків у державі. Глобальний АПК споживає до 70 відсотків усієї прісної води, що робить виснаження водних ресурсів однією з найбільших загроз для сільського господарства і не тільки.

«Кліматичні ризики це не щось теоретичне, зміни вже настали, і до них залишається тільки адаптуватися та намагатися не посилювати», – каже Рамірез.

За її словами, приблизно 30 відсотків виробництва пшениці  перебуває під загрозою посухи.

У розрізі реакції на ці ризики існує різкий контраст між великими сільськогосподарськими компаніями та дрібними фермерами.

І якщо  великі підприємства мають деякі можливості для пом’якшення цих ризиків, то дрібні та середні фермери стикаються з потенційно непереборною проблемою.

Невеликим виробникам, які мають обмежені ресурси й часто утруднений доступ до кредитів, може бути дуже складно протидіяти посушливим тенденціям….

До речі, крім посух, як кліматичні ризики для України Рамірез виділяє втрату поживних речовин у ґрунті.

«Велика частина українських земель – родючі. Але, якщо фермер не застосовує регенеративні практики і взагалі не націлений на стійке землеробство, втрата гумусу – неминуча, а це згодом призведе до значного зниження родючості ґрунтів», – зазначає вона.

При цьому формується замкнене коло, оскільки в міру зниження родючості фермери схильні застосовувати більше добрив для підтримки продуктивності. Однак цей підхід збільшує викиди CO2 і далі погіршує здоров’я ґрунту, посилюючи проблему.

Попри ці проблеми УКРАЇНА, в тому числі й СУМЩИНА,  залишається однією з небагатьох країн із потенціалом для збільшення сільськогосподарської продуктивності на відміну від Європи, де «стелі» врожайності значною мірою досягнуто.

Враховуючи посилювану глобальну кризу голоду, вкрай важливо реалізувати цей потенціал, зберігаючи при цьому здоров’я ґрунту.

Зростання попиту на органічні продукти від фермерських господарств на внутрішньому та зовнішньому ринках…

Рамірез наголошує: «Здоровий ґрунт – наш основний ресурс для виробництва продуктів харчування. Ми повинні збалансувати зростання продуктивності з регенративними практиками для забезпечення довгострокової продовольчої безпеки»…

Таким чином, негативні кліматичні тенденції як в УКРАЇНІ, так і на СУМЩИНІ, з часом тільки посиляться. Почастішають пилові бурі, повені й посухи, які вже й так завдають вагомих збитків економіці. Періодичність таких явищ зросте, а погода ставатиме більш непередбачуваною,  , і ще більш спекотною. Отож, до таких негативних природних явищ  потрібно бути завжди напоготові… 

ОЛЕГ  БОНДАРЕНКО, голова ГО «АФЗС»: «Народовладдя – це влада всіх жителів територіальної громади…»