Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні наш матеріал про виробництво продукції аквакультури на СУМЩИНІ – тут спостерігається зростання її виробництва.
У 2024 році в області було вирощено 1403 тонни риби, що є значним збільшенням порівняно з попередніми роками.
Для порівняння, у 2023 році цей показник складав 961,2 тонни, а у 2022 році – 1 193 тонни.
Відразу зауважимо, що основними видами вирощуваної риби є короп, товстолобик, білий амур, судак, лососеві, сомові, щука та осетрові.
Таке зростання виробництва свідчить про позитивну динаміку розвитку галузі в регіоні.
Управлінню Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області надано звітність за формою № 1А – аквакультура (річна) «Звіт про аквакультуру за 2024 рік»: діють 120 суб’єктів аквакультури, з них: 87 – фізичні особи – підприємці та 33 – юридичні особи, що становить 100 від від наявних.
Загальний обсяг виробництва (вирощування) товарної продукції аквакультури по Сумській області склав 1 404,3 тонни на площі 2,5 тис. га. Порівнюючи з 2023 роком виробництво риби збільшилось на 443 тонни (або на 46%).
По видах водних біоресурсів:
короп становить 755,8 тонн (53,8% від загального обсягу вирощеної риби), товстолобик – 430,7 тонн (або 30,7 %),
карась сріблястий – 125,0 тонн (8,9%), білий амур – 35,2 тонн (2,5%),
щука – 26,5 тонн (1,9%),
судак – 8,1 тонн (0,6%),
сом – 0,8 тонн (0,1%),
лососеві (форель райдужна) – 16,0 тонн (1,1%),
осетрові (бестер, білуга та ін.) – 4,6 тонн (0,3%),
інші: окунь – 0,6 тонн, лин – 0,4 тонн, раки – 0,6 тонн (0,1%).
Середня рибопродуктивність за минулий 2024 рік по суб’єктах аквакультури області складає 568 кг/га.
За минулий рік реалізовано 439 тонн товарної риби на суму 29,7 млн гривень, рибопосадкового матеріалу – 42 тонни на 3,4 млн гривень.
Отже, перспективи для фермерів СУМЩИНИ щодо підвищення результатів праці в аквакультурі є обнадійливими. До слова, торік на базі біолого-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету було відкрито науково-дослідну лабораторію з аквакультури. Ця лабораторія створена для підтримки освітніх програм та проведення наукових досліджень у галузі аквакультури, що сприятиме підготовці кваліфікованих фахівців та впровадженню новітніх технологій у виробництво.
СУМЩИНА має певний потенціал для розвитку аквакультури завдяки своїм водним ресурсам та сприятливому клімату. Світові тенденції показують, що аквакультура забезпечує понад 50 відсотків рибного виробництва у світі, і УКРАЇНА, в тому числі й СУМЩИНА рухаються в цьому напрямку.
Безсумнівно, фермери СУМЩИНИ, які займаються аквакультурою, мають перспективи для подальшого розвитку та підвищення результатів у сфері аквакультури завдяки підтримці наукових установ, впровадженню сучасних технологій та використанню природних ресурсів регіону.
Як фермерам СУМЩИНИ завоювати європейські ринки для реалізації своєї продукції
Чи є перспективи у фермерів СУМЩИНИ для реалізації продукції аквакультури на вседержавних та світових ринках і що для цього потрібно?
Фермери СУМЩИНИ в не такій уже далекій перспективі матимуть можливості реалізувати продукцію аквакультури як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.
А приєднання УКРАЇНИ до ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, на яке сподіваємося, відкриє нові шанси для експорту, зокрема безмитну торгівлю та доступ до великого європейського ринку.
Проте для успішного виходу на європейські ринки фермерам необхідно:
Адаптувати продукцію до стандартів ЄС: Це включає дотримання вимог щодо якості, безпеки та екологічності продукції.
Впроваджувати екологічно безпечні практики: ЄС приділяє велику увагу сталому розвитку та екологічності, тому важливо використовувати відновлювані ресурси та мінімізувати викиди СО₂.
Використовувати державну та міжнародну підтримку: Організації, такі як ФАО, надають допомогу господарствам, зайнятим в аквакультурі, включаючи фінансову підтримку та освітні тренінги.
Підвищувати конкурентоспроможність: Варто інвестувати в модернізацію господарств, впроваджувати сучасні технології та розглядати об’єднання в кооперативи для спільного доступу до ресурсів.
Дотримання таких кроків сприятиме успішній інтеграції фермерів СУМЩИНИ на вседержавні та світові ринки продукції аквакультури.
До слова, у 2024 році виробництво продукції аквакультури в державі зросло на 22 відсотки– до 18 621 тонни.
Про впровадження системи знань та інновацій AKIS в фермерських господарствах СУМЩИНИ…
Про це повідомив ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ, міністр аграрної політики та продовольства України.
За його словами, лідери виробництва – Черкаська (4 400 т), Львівська (1 543 т), Хмельницька (1 517 т), Кіровоградська (1 456 т) та СУМСЬКА (1 403 т) області.
Основні види риб – короп (8 896 т), товстолоб (4 434 т), білий амур (637 т), судак (1 854 т), лососеві (396 т), сомові (273 т), щука (211 т), осетрові (72 т).
До речі, виробництво харчової ікри склало 4 280,5 кг.
«Аквакультура – одна із важливих складових продовольчої безпеки, що формує стабільне постачання якісної рибної продукції на український ринок. Її розвиток – це ще один крок в рамках політики Мінагрополітики з імпортозаміщення. Наша мета – зробити так, щоб продукція, яка закуповується в Україні державними установами, була українського виробництва. Це посилить внутрішній ринок, забезпечить зайнятість у цій сфері та підтримає національних виробників», – наголосив ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ.
Як бачить вітчизняний АПК міністр аграрної політики та продовольства України ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ…
Він також підкреслив, що держава з її значними водними ресурсами та сприятливим кліматом має всі можливості для подальшого розвитку цієї галузі для інтеграції у світові тренди.
Адже сьогодні аквакультура забезпечує виробництво понад 50 відсотків рибної продукції у світі. Цього показника прагнуть досягти й вирощувальники риби як в УКРАЇНІ, так і на СУМЩИНІ…
УКРАЇНА наблизилася до вступу в ЄС: що буде із сільським господарством?
