Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогоднішня тема – про відому породу корів не тільки на СУМЩИНІ й в УКРАЇНІ, а, без перебільшення, в світі – ЛЕБЕДИНСЬКУ, якій виповнилося 75 років від дня її затвердження…
«Тваринництво в системі продовольчої безпеки: роль генетичних ресурсів та харчових технологій», з такою назвою відбулася науково-практична конференція присвячена 75-річчю з дня затвердження Лебединської породи великої рогатої худоби, повідомив Департамент агропромислового розвитку Сумської ОДА.
Захід відбувся на базі ПСП «Комишанське», яке очолює вже 23 роки Зубко Володимир Іванович, заслужений працівник сільського господарства, а нині депутат Сумської обласної ради.
У заході взяли участь: заступник голови Сумської обласної ради Микита Баня, директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації Олександр Маслак, керівник відділення Сумської філії державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Наталія Плотіцина, науковці Сумського національного аграрного університету та Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, провідні вчені, зокрема академіки НААН України Володимир Ладика та Остап Жукорський, Юрій Скляренко, Ірина Романчук, а також представники аграрного бізнесу.
Конференція стала платформою для обговорення стратегічних напрямів розвитку вітчизняного тваринництва в умовах глобальних викликів. Основними темами були збереження генетичних ресурсів, впровадження інноваційних технологій і підтримка молодих науковців.
Розвиток тваринництва, птахівництва та рибництва у фермерських господарствах на СУМЩИНІ…
Свої доповіді також представили фахівці FAO і партнери з RBG Memmingen (Німеччина), зосередивши увагу на трансфері технологій та адаптації до кліматичних змін.
Активну участь у форумі взяли молоді дослідники – аспіранти Сумського НАУ: Кучкова Т. П., Бельченко А. С., Овчаренко О. О., Єлецький Г. О. Гончар В. І., Ляшенко Ю.В., Тимченко О.Л., Шило В.В.
Під час заходу також обговорювалися питання збереження Лебединської породи, та загалом генетичних ресурсів, майбутнє локальних і рідкісних порід, впровадження інноваційних технологій.
А все починалося з того, що на початку ХХ століття худоба Північного Сходу України зазнала корінного перетворення. Місцева переважно робоча худоба, шляхом покращення її швіцькою породою та різних її відрідь, була перетворена на оригінальну лебединську породу. Нова порода об’єднала в собі кращі якості високопродуктивної швіцької худоби та місцевої аборигенної сірої української.
Результатом тривалої роботи селекціонерів та науковців стала – лебединська порода великої рогатої худоби, яка була затверджена відповідним урядовим рішенням ще 18 червня 1950 року.
Подальше вдосконалення породи науковцями передбачалося, як шляхом чистопородного розведення, так і за рахунок створення нових ліній, шляхом залучення покращуючих порід.
Чи зросте виробництво тваринницької продукції на СУМЩИНІ в 2025 році?
Робота зі створення нового молочного типу в лебединській породі на основі використання бугаїв швіцької породи американської та західноєвропейської селекції розпочалася з 1977 року.
Метою цього заходу було підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності та технологічних якостей лебединської породи.
Для його створення використовували метод простого відтворного схрещування телиць і корів лебединської породи з бугаями-плідниками швіцької породи, австрійської, німецької, американської та вітчизняної селекції у провідних племінних заводах, племрепродукторах, товарних господарствах.
Українська бура молочна порода затверджена наказом Міністерства аграрної політики України № 386/59 від 03.06.2009.
Від кращих корів (рекордисток) української бурої молочної породи за 305 днів лактації одержують понад 8 тонн молока із підвищеним вмістом жиру і білка.
У ХХ столітті бура худоба Північно-Східного регіону України широко використовувалася для створення нових порід, покращення тварин швіцького походження та місцевої низькопродуктивної худоби.
СУМЩИНА має значний потенціал у розвитку свинарства та у виробництві м’яса свинини…
Відмічені спроби використання бугаїв-плідників лебединської породи для покращення бурої карпатської та алатауської порід.
Отримано позитивні результати використання бугаїв-плідників лебединської породи для покращення місцевої худоби та зебу в республіках Середньої Азії.
Сучасна бура худоба, яка представлена переважно українською бурою молочною та лебединською породами, характеризується подвійним напрямом продуктивності, з ухилом на молочність.
Високий генетичний потенціал молочної продуктивності швіцької породи світової селекції, на думку науковців, обумовлений високою часткою спадковості американської швіцької породи, яку використовували для покращення лебединської та створення української бурої молочної порід.
Поширення спеціалізованих молочних порід великої рогатої худоби призвело до значного скорочення чисельності місцевих локальних популяцій. Подальша їх втрата може призвести до непередбачуваних наслідків для тваринництва у майбутньому з точки зору збереження унікального генетичного матеріалу.
Зокрема. лебединська порода має цінні господарські властивості з високою спадковістю.
Використання господарсько-біологічних якостей лебединської породи (резистентність проти захворювань, тривале продуктивне довголіття, пристосованість до місцевих умов, висока частота тварин з генотипом А2А2 за бета-казеїном) сприятиме подальшому ефективному використанню тварин вищезазначеної породи.
Популяція худоби української бурої молочної породи, створеної на основі лебединської, у зв’язку з непереборними причинами (складна економічна ситуація останніх років, скорочення поголів’я у господарствах) також знаходиться на межі зникнення. Активна частина популяції складає на даний час два племінних господарства із загальною кількістю 1300 голів корів.
Лебединській та українській бурій молочній породі притаманні такі продуктивні переваги – довговічність використання (+1,5 лактації), селекційна пластичність (молочна, молочно-м’ясна, м’ясна), підвищена сиропридатність молока (+8% виходу сиру), можливість отримання гіпоалергенного молока (А2А2 за бета-казеїном). Всі ці цінні продуктивні якості можуть бути застосовані в майбутньому для створення нових порід.
Сьогодні питаннями збереження бурої худоби України під науковим супровідом академіка НААН Ладики В.І. займаються науковці Сумського НАУ, Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН.
Під час конференції за вагомий внесок у збереження та розвиток Лебединської породи почесними грамотами голови Сумської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації відзначено: Андрейчук Віру Іванівну – головного зоотехніка ПСП «Комишанське» та Лисянську Лідію Миколаївну – головного зоотехніка-селекціонера ТДВ «ПЛЕМЗАВОД» «МИХАЙЛІВКА».
Про розвиток птахівництва на СУМЩИНІ і нинішній стан цін на курячі яйця…
