Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Жнива нинішнього сезону хлібозбирання підходять до завершення. Основні зернові культури вже зібрані. І можна підвести попередні підсумки. І щодо можливих цін на хліб – теж…
Аграрії СУМЩИНИ завершують збирання ранніх зернових і зернобобових культур…
Хліб дійсно може подорожчати на 25 відсотків як на СУМЩИНІ, так і в інших регіонах держави. Проте це, за оцінкою експертів, не пов’язано з цьогорічним урожаєм.
Як зауважує заступник мголови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, основні фактори подорожчання – це зростання вартості енергії, логістики, зарплат, інфляційні та валютні коливання, а не дефіцит зерна.
Урожай пшениці цього року, до слова, практично відповідає минулорічному – близько 21,8 млн тонн проти 22 млн тонн, тоді як для внутрішніх потреб потрібно тільки 6–7 млн тонн.
До того ж, Український клуб аграрного бізнесу та ринки підтверджують, що хліб може подорожчати саме через витрати на енергоресурси, логістику і зарплати.
Про можливі основні причини підвищення цін на хліб
| Фактор | Пояснення |
| Енергоресурси | Подорожчання електроенергії або використання генераторів значно підвищує собівартість виробництва. |
| Логістика та пальне | Зростання цін на пальне і порушення логістики (через руйнування, транспортні складнощі) впливають як на доставку сировини, так і готового продукту. |
| Зарплатні витрати | Потрібно було підвищити зарплати в галузі, що також лягло в ціну хліба. |
| Інфляція та курс валют | Висока інфляція (біля 22 %) і імпорт обладнання. закладаються у витрати виробництва. |
| Вартість інгредієнтів | Хоч зерно – лише 20–25 % у вартості хліба, здорожчала мука, дріжджі, цукор, жири. |
Про аналіз прогнозів цін на хліб по видах (пшеничному, житньому) та регіональних оцінок станом на кінець 2025 року
Житній і житньо-пшеничний хліб
Прогнозується подорожчання на ≈ 15 % у другій половині 2025 року, що пояснюють дефіцитом жита та зростанням ціни на житнє борошно. Для згладжування змін, постачальники планують однакове здорожчання всіх сортів (~5 % на даний момент).
Окремі оцінки (директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський) вказують на можливе підвищення ціни житнього хліба на 5–10 %, що має бути тимчасовим до нового врожаю.
Загальне подорожчання всіх сортів хліба
Директор мережі АТБ зазначає, що загалом виробники очікують подорожчання близько 20 % у другому півріччі 2025 року.
Оцінки Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП)
ВАП прогнозує загальне подорожчання хліба на ≈ 20 % до кінця 2025 року.
Зараз середня ціна:
43–44 грн за буханець пшеничного (650 г), ≈ 45 грн за житній (300 г)
Цільова ціна – до 55 грн/буханець
За оцінками Національного інституту стратегічних досліджень, ціни на стандартну буханку можуть сягнути 55 грн до кінця 2025 року.
Деякі джерела уточнюють, що 15–20 % зростання – це більш імовірний діапазон, а в гіршому сценарії можна досягти 55 грн → ~25 % підвищення.
Про прогнози за видами
| Тип хліба | Поточна ціна* | Прогноз подорожчання до кінця 2025 | Очікувана ціна до кінця 2025** |
| Пшеничний (650 г) | 43–44 грн | +15–20 % | ≈ 50–53 грн |
| Житній (300 г) | ≈ 45 грн | +15 % (можливо 5–10 %) | ≈ 52–53 грн |
| Усі сорти | – | +20 % (згладжене прогнозування драйверів) | ≈ 50–55 грн |
| Стандартна буханець | – | до 55 грн (максимум) | ≈ 55 грн |
Про статистику від Держстату / Мінфін-Індекс (СУМЩИНА)
Житній та житньо-пшеничний хліб (за кг)
– Липень 2025: середня ціна становила 43,43 грн/кг Динаміка зростання від січня 2022 – з ≈ 28 грн до ≈ 43 грн у липні 2025 року, це ≈ 54 % збільшення за період.
Пшеничний хліб з борошна першого ґатунку (за кг)
– Травень 2025: середня ціна – 36,30 грн/кг.
Про локальні роздрібні ціни
Станом на початок серпня 2025 на СУМЩИНІ:
Батон «Рум’янець» (нарізний, 450 г) – 27,90 грн
Пшеничний хліб (600–650 г) – 42,99–44,72 грн
Житній «Бородинський» (300 г) – 44,90 грн
Прогноз: можливе зростання до 55 грн за буханець, що означатиме +20–25 % до поточних цін.
Аграрії СУМЩИНИ зібрали перший мільйон тонн зерна нового врожаю…
Про загальнодержавні прогнози, які відображають і тенденції Сумщини
Експерт Іван Ус вважає, що якщо сьогодні буханець коштує 50 грн, то зросте до 55 грн – тобто, приблизно +10 %, але не перевищить 60 грн.
Інша оцінка – +20–25 % зростання через логістичні витрати, пальне та енергоносії – як ми й повідомляли в цьому матеріалі дещо вище.
Про порівняння цін на СУМЩИНІ в нинішньому 2025 році
| Вид хліба | Форма ціни | Ціна (приблизно) |
| Житній / житньо-пшеничний | за 1 кг (липень) | 43,43 грн/кг |
| Пшеничний 1-го ґатунку | за 1 кг (травень) | 36,30 грн/кг |
| Батон “Рум’янець” (450 г) | роздрібна ціна (серпень) | 27,90 грн |
| Пшеничний (600–650 г) | роздрібна ціна (серпень) | 42,99–44,72 грн |
| Житній “Бородинський” (300 г) | роздрібна ціна (серпень) | 44,90 грн |
| Прогноз роздрібної ціни | можливе до кінця 2025 | До 55 грн (+20–25 %) |
Отже, хліб може подорожчати не нижче 25 відсотків, однак це не пов’язано з урожаєм…
Як заявив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), основними чинниками є енергоносії, логістика, зарплати, інфляція.
Він наголосив, що урожай зерна цього року є достатнім і забезпечує внутрішні потреби країни: «Дуже важливо розуміти, що аграрії вирощують лише зерно, яке є сировиною. А коли ми бачимо готовий хліб на полицях магазинів, він вже пройшов велику кількість виробничих циклів. У собівартості хліба ціна зернових складає не більше 20-25%, а Україна цього року має майже такий самий урожай, як і минулого. Тоді було зібрано близько 22 мільйонів тонн пшениці, а нині – понад 21,8. Для внутрішніх потреб вистачає 6-7 мільйонів тонн, тож дефіциту бути не може».
Вирішальними для підняття цін є значна низка факторів, які закладаються у ціну хліба.
«Інфляція у продовольчій групі становить 22%. Витрати на електроенергію, логістику та паливо для бізнесу постійно зростають, так само як і потреба у підвищенні заробітних плат. Також слід враховувати курс долара та євро, адже обладнання для заводів переважно імпортне. Усі ці чинники формують відпускні ціни на хлібопекарських підприємствах значно більше, ніж вартість зерна. Тому говорити, що хліб дорожчає через урожай, — неправильно, адже головна причина полягає у зростанні витрат бізнесу», – підкреслив Денис Марчук.
Вартість пшениці на внутрішньому ринку знижується вслід за експортними цінами.
За даними аналітиків АПК-Інформ, ціни попиту на пшеницю 2 класу та фураж знизились за минулий тиждень на 100-200 грн/т і фіксувались переважно в межах 9800-10800 грн/т та 8600-9900 грн/т СРТ.
Тиск на ціни чинила відповідна динаміка на експортному ринку. Деякі борошномели інформували про достатню кількість пропозицій зернової на ринку, що дозволило дещо знизити ціни. Проте більшість переробників продовжували скаржитись на недостатньо активне надходження пропозицій якісної пшениці, тому суттєво цін не коригували.
Аграрії, своєю чергою, не поспішають з реалізацією пшениці, очікуючи вигіднішої цінової кон’юнктури.
До речі, станом на кінець серпня аграрії майже завершили збирання пшениці.
Врожай обмолочено з 5 млн га (98%), врожай становить 21,8 млн т.
Проте нинішнього сезону українські борошномели можуть зіткнутися з дефіцитом якісної сировини, заявив Родіон Рибчинський, голова спілки Борошномели України».
Загальне виробництво пшениці у 2025/26 МР прогнозують на рівні 21 млн т. З них, за даними експерта, продовольча пшениця становитиме 10,3 млн т. При цьому обсяг зерна 1-2 класу, який необхідний для виробництва борошна хлібопекарської якості, прогнозується на рівні 1,7 млн т.
«Ми вже сьогодні бачимо, що конкуренція між переробниками та експортерами за якісну пшеницю зростає, а аграрії, маючи можливість зберігати зерно протягом кількох років, не поспішають його продавати», – наголосив Родіон Рибчинський.
Це, за його словами, створює ризики для цінової стабільності та доступності борошномельної та хлібопекарської продукції для споживача.
«Нинішня структура виробництва та поведінка аграріїв можуть призвести до подальшого зростання цін на борошно. У той час як дефіцит сировини першого-другого класу вже сьогодні визначає перспективи роботи галузі, питання доступності продовольчого зерна створює ризики для продовольчої безпеки держави», – підкреслив Родіон Рибчинський.
І ще про таке досить важливе. За прогнозами, в державі очікується дефіцит жита.
«З упевненістю можна сказати, що на 100% в сезоні-2025/26 буде дефіцит жита. Уже зараз в Україні частково переробляється польське жито, а хлібопеки користуються балтійським житнім борошном. Це, на жаль, вже наші реалії», – заазначив Родіон Рибчинський.
Причиною він називає те, що сільгоспвиробники не хочуть сіяти жито, оскільки його врожайність на третину нижча, ніж у пшениці. До того ж, попит на жито є тільки на внутрішньому ринку.
Проте наразі ціна на нього більше, ніж конкурентна: якщо 2024 року 1 тонна жита коштувала 6-7 тис. грн, то алітку 2025 року – 12-14 тис. грн.
Однак Родіон Рибчинський запевняє, що наступного сезону аграрії відновлять інтерес до жита.
«Як я розумію, 2025/26 маркетинговий рік ми проживемо із дефіцитом житом і будемо купувати його на зовнішніх ринках за європейськими цінами. А це зробить жито цікавим для українських аграріїв. У 2026/27 МР, найімовірніше, сільгоспвиробники збільшать площі під житом, що зможе вирівняти ситуацію на ринку», – підсумував Родіон Рибчинський.
