Які виникнуть негативні наслідки  для продовольчої безпеки, коли будуть мобілізовані фермери СУМЩИНИ під час посівної кампанії та збирання врожаю…

2

Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ  ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…

ОЛЕГ БОНДАРЕНКО, голова ГО АФЗС: «Представники СУМЩИНИ внесли свої пропозиції до Резолюції Міжнародного форуму, які були враховані під час її прийняття…»

Дуже важливу проблему виживання сільського господарства в нинішньому дуже складному воєнному лихолітті, тобто тему бронювання фермерів, порушив і ДМИТРО  СОЛОМЧУК, народний депутат УКРАЇНИ від партії «Слуга  народу», член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики:

«Питання №1 в агросекторі, особливо на старті посівної кампанії.

Ми з колегами розробили та надали всі пропозиції. Також врахували позиції асоціацій і ще на початку січня, розуміючи, що можуть бути катастрофічні наслідки, надали їх Кабміну та відповідному міністерству, яке мало відстояти позицію галузі, як це роблять інші міністерства, згідно свого профілю.

До цього дня пропозиції на засідання уряду не виносились, відповідно зрозуміло, що рішення не прийняті.

Робимо повторну пропозицію, скоріше вимогу, надіюсь, що почують позицію фермерів та ближчим часом приймуть відповідні рішення.

Легко казати, що ми годуємо 400 млн людей по світу, а для цього ще багато потрібно зробити, щоб наші фермери мали змогу посіяти та зібрати врожай».

ДМИТРО  СОЛОМЧУК, народний депутат УКРАЇНИ: «Легко казати, що ми годуємо 400 млн людей по світу, а для цього ще багато потрібно зробити, щоб наші фермери мали змогу посіяти та зібрати врожай»

Очевидно, що масова мобілізація фермерів та працівників аграрного сектору СУМЩИНИ під час посівної кампанії та збору врожаю може мати серйозні негативні наслідки для продовольчої безпеки регіону та країни загалом.

Основними ризиками стануть:

Зниження обсягів виробництва продовольства

Зменшення засіяних площ – через нестачу робочої сили деякі фермери можуть не встигнути засіяти поля в оптимальні строки.

Скорочення врожайності – без кваліфікованих агрономів та механізаторів посівні роботи можуть бути виконані з порушенням технологій, що вплине на якість і кількість врожаю.

Погіршення логістики та переробки сільгосппродукції

Дефіцит водіїв і логістів – нестача спеціалістів, які перевозять зерно та інші агропродукти, може призвести до затримок у постачанні.

Збої в роботі елеваторів і переробних підприємств – багато з них залежать від кваліфікованих працівників, які можуть бути мобілізовані.

Зростання цін на продукти харчування

Скорочення пропозиції зернових, овочів, фруктів і м’яса неминуче призведе до зростання їхньої вартості. А це – підкреслимо, особливо небезпечно в умовах війни та економічної нестабільності.

Зниження експортного потенціалу

СУМЩИНА є частиною аграрного поясу УКРАЇНИ, і зменшення виробництва зернових може позначитися на обсягах експорту, що негативно вплине на валютні надходження до держави.

Погіршення стану родючості ґрунтів

Якщо мобілізація призведе до пропуску або неналежного виконання сівозмін і заходів із підживлення ґрунтів, – це може мати довгострокові наслідки для агросфери регіону.

Що можна зробити?

Визначити критично необхідні професії у сільському господарстві та створити механізм бронювання фахівців.

Залучати додаткову робочу силу (пенсіонерів, студентів, переселенців) для сезонних робіт, хоча, зрозуміло, від них буде користь мінімальна.

Розвивати механізацію – використовувати більше автоматизованих технологій, дронів та роботизованої техніки.

Отже, мобілізація фермерів без урахування цих факторів може серйозно підірвати продовольчу безпеку регіону і країни.

За час війни фермери СУМЩИНИ втратили понад 3,5 мільярда доларів…

 

Зниження обсягів виробництва продовольства при мобілізації фермерів СУМЩИНИ

Зауважимо, якщо під час посівної кампанії або збору врожаю буде мобілізована значна кількість фермерів та працівників агросектору, – це може суттєво скоротити обсяги виробництва продовольства в регіоні.

Скорочення засіяних площ

Брак робочої сили – без фермерів, механізаторів та агрономів частина полів може залишитися незасіяною або обробленою із запізненням, що вплине на врожайність.

Втрата оптимальних строків посіву – порушення агротехнологічних термінів зменшить потенційну продуктивність культур.

Низька ефективність проведення посівної та жнив

Механізатори, комбайнери та трактористи – критично необхідні кадри. Їх мобілізація може призвести до нестачі персоналу, що затягне аграрні роботи та знизить ефективність збирання врожаю.

Зношення техніки без належного обслуговування. Якщо кваліфіковані інженери та механіки будуть мобілізовані, це збільшить ризик поломок техніки в розпал сезону.

Втрата врожаю через неможливість його збору

Затримки в зборі зернових та овочевих культур можуть призвести до втрат через несприятливі погодні умови або поширення шкідників.

Дефіцит сезонних робітників – відсутність працівників для збору фруктів, овочів та ягід (де потрібна ручна праця) зменшить обсяги продукції, що потрапить на ринок.

Відсутність догляду за посівами та худобою

Без фермерів та агрономів контроль за хворобами та шкідниками буде обмеженим, що може спричинити значні втрати врожаю.

Тваринництво також у зоні ризику – нестача доглядачів, ветеринарів та кормів може зменшити виробництво молока, м’яса та яєць.

Скорочення врожайності через відсутність технологічних операцій

Менше внесення добрив і засобів захисту рослин – без фахівців та операторів техніки агрохімічні заходи можуть бути виконані несвоєчасно або взагалі не проведені.

Порушення сівозміни та агрономічних практик – у перспективі це може призвести до зниження родючості ґрунтів та падіння врожайності в наступні роки.

Про суттєві наслідки для продовольчої безпеки

Дефіцит зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь) – що може вплинути не лише на внутрішній ринок, а й на експортні можливості УКРАЇНИ, в тому числі й СУМЩИНИ..

Зростання цін на продукти харчування через скорочення пропозиції.

Посилення залежності від імпорту продовольства, що робить економіку вразливішою.

Що треба зробити?

Бронювання критично важливих працівників агросектору на період хоча б посівної та збирання врожаю.

Автоматизація та механізація сільського господарства – впровадження дронів, роботизованих тракторів тощо.

Державна підтримка малих і середніх фермерів, які найбільше постраждають від мобілізації.

В УКРАЇНІ поки що  відсутнє стратегічне бачення та ефективна інституційна підтримка малого фермерства…

Отже, без грамотного та виваженого підходу мобілізація фермерів може суттєво послабити продовольчу безпеку не тільки СУМЩИНИ, а й усієї УКРАЇНИ.

Погіршення логістики та переробки сільгосппродукції при мобілізації фермерів СУМЩИНИ

Підкреслимо, що мобілізація фермерів, механізаторів, водіїв та працівників агропереробних підприємств може спричинити значні проблеми з транспортуванням і переробкою врожаю. Це призведе до втрат сільгосппродукції, зростання цін і зниження продовольчої безпеки.

Логістичні проблеми: порушення постачання продукції

Нестача водіїв вантажівок – у регіоні може не вистачати людей, які перевозять зерно, овочі, молочну продукцію та м’ясо.

Це може призвести до:

затримок у доставці сировини на елеватори, млини, переробні заводи;

зменшення експорту зернових через збої в постачанні до залізничних терміналів та портів;

псування швидкопсувних продуктів (овочі, фрукти, молоко, м’ясо) через неможливість їхньої своєчасної доставки на ринки.

Зменшення кількості механізаторів та працівників на елеваторах

Завантаження та розвантаження зерна стане повільнішим.

Порти можуть зіткнутися з нестачею зерновозів, що обмежить можливості експорту.

Відсутність інженерів та механіків для ремонту транспорту

Поломки зерновозів, тракторів, комбайнів і логістичних потужностей будуть усуватися повільніше.

Проблеми з переробкою сільгосппродукції

Брак робочої сили на млинах, олійницях, м’ясокомбінатах

Менше людей – менше переробленої продукції (борошна, олії, м’яса, консервів).

Це може призвести до дефіциту деяких продуктів на внутрішньому ринку та підвищення їхніх цін.

Зниження ефективності роботи молочних підприємств

Скорочення працівників може спричинити перебої в постачанні молока і молочних продуктів.

Втрата врожаю через затримки в переробці

Якщо овочі, фрукти чи зерно не будуть вчасно перероблені, частина продукції просто згниє або стане непридатною для використання.

Вплив на ринок і ціни

Зменшення постачання продукції на внутрішній ринок гарантовано призведе дозростання цін.

Обмеження експорту зерна та олійних культур  забезпечить скорочення валютних надходжень у країну.
Дефіцит борошна, олії, молочних продуктів та м’яса точно призведе до перебоїв у  харчовій промисловості.

Як вплине нинішня посуха на ціни в наступному році?

Що слід зробити?

Бронювання критичних працівників (водіїв, механізаторів, працівників елеваторів, млинів та переробних заводів).

Автоматизація процесів (зернові термінали, роботизоване пакування, цифрові системи логістики).
Розвиток місцевої кооперації фермерів для ефективного розподілу ресурсів та спільної логістики.

Оже, якщо не вжити заходів, мобілізація фермерів та аграрних працівників може серйозно постраждати стабільність агропромислового комплексу СУМЩИНИ.

Погіршення стану родючості ґрунтів при мобілізації фермерів СУМЩИНИ

Очевидно, що масова мобілізація фермерів та агрономів може призвести до серйозних негативних наслідків для стану ґрунтів на СУМЩИНІ, що матиме довгостроковий негативний вплив на сільське господарство та продовольчу безпеку.

Основні причини погіршення родючості ґрунтів

Порушення сівозміни та агротехнологічних циклів

Без агрономів і фермерів, які слідкують за ротацією культур, може відбутися хаотичне засівання полів або взагалі їхнє незасівання.

Це може призвести до виснаження ґрунту, зменшення вмісту гумусу та накопичення хвороб і шкідників у ґрунті.
Відсутність сидератів (рослин-зелених добрив) та правильного чергування культур збільшить деградацію землі.

Зниження рівня удобрення полів

Якщо не буде агрономів і механізаторів, менше добрив (органічних і мінеральних) буде внесено у ґрунт.

Це спричинить зниження вмісту азоту, фосфору та калію, що зменшить врожайність на чимало наступних років.
Відсутність контролю за кислотністю ґрунтів (вапнування) призведе до підвищення кислотності, що негативно позначиться на рості культур.

Відсутність належного обробітку ґрунту

Механізатори та трактористи – критично важливі для оранки, дискування, культивації та інших обробітків.

Якщо ці роботи не будуть виконані вчасно або будуть зроблені неякісно, ґрунт зазнає ущільнення, утворення плужної підошви, що погіршить водопроникність і насичення повітрям.
Відсутність розпушування спричинить водну та вітрову ерозію – найцінніші верхні шари ґрунту будуть змиватися або здуватися.

Нехтування системами збереження вологи

На СУМЩИНІ нерідко, а якщо точніше, то в останні роки – дуже часто,  бувають періоди посухи, тому важливими є технології збереження вологи в ґрунті (мінімальний обробіток, мульчування, покривні культури).

Якщо фермери не зможуть керувати цими процесами, то ґрунт стане менш стійким до змін клімату.

Зменшення органічної складової ґрунту

Менше аграріїв = менше органічних добрив (гною, сидератів, компосту).
Це знизить вміст гумусу, який є основним показником родючості.
Брак органіки зробить ґрунти менш продуктивними та більш вразливими до ерозії.

Наслідки для регіону

Зменшення врожайності на 10–30 відсотків уже за 1–2 роки.

Погіршення якості продукції через дефіцит елементів живлення.
Довготривале виснаження ґрунтів, що вимагатиме значних витрат на відновлення.
Зростання витрат фермерів на добрива та агротехнічні заходи після війни.

Що можна зробити?

Бронювання агрономів і механізаторів для роботи в критично важливих періодах.

Автоматизація процесів – використання дронів для внесення добрив, роботизованих тракторів.
Перехід на мінімальний обробіток (no-till, strip-till) для збереження структури ґрунту.
Кооперація малих а сердніх фермерів для ефективного використання техніки та трудових ресурсів.

Отже, мобілізація без урахування цих факторів може завдати значних втрат агропотенціалу СУМЩИНИ, що матиме наслідки не тільки для фермерів, а й для продовольчої безпеки всієї держави.

ІВАН ТОМИЧ,  голова Союзу українського селянства: «Що більше сільська територія насичена людьми, то сильніша національна економіка країни»

Зростання цін на продукти харчування при мобілізації фермерів СУМЩИНИ

Без перебільшення, масова мобілізація фермерів, механізаторів, агрономів та працівників аграрного сектору СУМЩИНИ може спричинити значне підвищення цін на продукти харчування через скорочення виробництва, перебої в логістиці та зменшення пропозиції на ринку.

Скорочення виробництва продовольства

Зменшення посівних площ – це менше зерна, овочів, фруктів, картоплі.

Падіння врожайності через нестачу агрономів і техніки – це, безсумнівно, дефіцит основних продуктів.
Перебої в догляді за худобою та птахами – це скорочення виробництва м’яса, молока та яєць.

У підсумку: зменшення пропозиції продукції на ринку призведе до значного зростання цін.

ВОЛОДИМИР ВЛАСЕНКО, голова фермерського господарства, член ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумщини»: «Місцеві аграрії кооперуються та підтримують один одного… Зараз ми допомагаємо один одному, сіємо, що можемо посіяти, об’єднуємося, бо разом ми сильніші»

Логістичні проблеми та перебої з постачанням

Брак водіїв і транспортних компаній – це дорожча доставка продукції до переробних підприємств і магазинів.

Зменшення кількості працівників на елеваторах, млинах, м’ясокомбінатах – це повільніша переробка та постачання.
Збільшення втрат продукції через несвоєчасне збирання, зберігання та транспортування.

У підсумку: підвищення витрат виробників – це, безперечно, дорожча кінцева продукція в магазинах.

Дефіцит робочої сили та зростання витрат фермерів

Фермери змушені залучати тимчасових працівників за вищу зарплату – це додаткові витрати на виробництво зростатимуть.

Менше кваліфікованих спеціалістів – це нижча ефективність агропроцесів, більші втрати продукції.
Дорожчі засоби виробництва (паливо, добрива, насіння) – це додаткові витрати.

У підсумку: ціни на продукцію включають витрати фермерів – це зростання вартості їжі.

Зменшення експорту та вплив на внутрішній ринок

Якщо в цілому держава буде змушена скорочувати експорт зерна та олійних культур через зменшення виробництва, це вплине на світові ціни, що, зрозуміло, відобразиться і на внутрішньому ринку.

Дефіцит валютних надходжень, безперечно, послабить економіку, що може ще більше підштовхнути інфляційні процеси.

У підсумку: зростання цін не тільки на базові продукти, а й на імпортні товари.

Продукти, які найбільше подорожчають

Хліб і борошняні вироби – через зменшення виробництва пшениці.

Олія – СУМЩИНА вирощує ріпак і соняшник, зниження їхніх посівів вплине на ціни.
Овочі, фрукти, картопля – через дефіцит робочої сили та порушення логістики.
М’ясо та молочні продукти – нестача кормів, доглядачів, ветеринарів уповільнить виробництво.
Яйця – можливе скорочення виробництва через перебої в кормовій базі.

Що можна зробити, щоб уникнути різкого зростання цін?

Бронювання критичних працівників аграрного сектору.

Підтримка кооперації малих і середніх фермерів.
Розвиток механізації та автоматизації процесів.
Державні дотації на зниження витрат на виробництво (паливо, добрива, насіння).
Розвиток внутрішньої логістики та підтримка місцевих ринків.

Отже, якщо не врахувати ці фактори, продовольча безпека може опинитися під загрозою, а ціни на продукти  значно зростуть…

Зниження експортного потенціалу СУМЩИНИ при мобілізації фермерів

Масова мобілізація фермерів, механізаторів, агрономів та працівників логістики  значно знизить експортний потенціал аграрного сектору СУМЩИНИ. Це вплине як на економіку регіону, так і на валютні надходження в країну, що нині є критично важливими для фінансової стабільності в державі. .

Про перспективи, проблеми і виклики  розвитку малих та середніх фермерських господарств на СУМЩИНІ

Про основні фактори зниження експорту

Скорочення виробництва експортних культур

 Зменшення посівних площ та врожайності через нестачу аграріїв та механізаторів.
Порушення агротехнологій (сівозміна, добрива, обробіток ґрунту) знижує якість продукції, що робить її менш конкурентною на міжнародних ринках.
Нестача працівників для догляду за посівами та збору врожаю може призвести до знаних втрат частини продукції.

У підсумку: менше зернових, олійних культур, бобових та інших експортних товарів призведе до падіння загальних обсягів експорту.

Логістичні проблеми та перебої з постачанням

Брак водіїв зерновозів, залізничних операторів і працівників портів вестиме до затримки з доставкою сільгосппродукції на експорт.

Перебої в роботі елеваторів та перевантажувальних станцій значно сповільнить експорт зерна та олійних культур.

Проблеми з внутрішньою логістикою (дороги, паливо, дефіцит транспорту) призведуть до неможливісті вчасного відвантаження продукції.

У підсумку: зниження темпів експорту – це втрати контрактів із закордонними партнерами та падіння валютних надходжень.

Про роль УКРАЇНИ у світовому постачанні продовольства…

Погіршення якості продукції через нестачу агрономічного контролю

Якщо через мобілізацію бракуватиме агрономів і контролю за якістю, то:

можливе зараження зерна шкідниками чи грибковими захворюваннями;

олійні культури можуть мати нижчий вміст олії, що зменшить їхню конкурентоспроможність;

молочні та м’ясні продукти можуть не відповідати міжнародним стандартам якості.

І як підсумок, відмова імпортерів від української продукції та втрата ринків.

Втрата міжнародних контрактів та ринків збуту

Наша держава вже стикається з конкуренцією на світових ринках (з боку Бразилії, США, Канади, ЄС).

Якщо постачання буде нестабільним або затриманим, закордонні партнери можуть переорієнтуватися на інших постачальників.
Втрата контрактів на кілька сезонів може призвести до довготривалого падіння експорту навіть після стабілізації ситуації.

Тому зниження довіри до українських постачальників, безсумнівно,  приведуть до довготривалих економічних втрат…

Зниження валютних надходжень та економічні наслідки

Менше експорту означає менше валютних надходжень в економіку.

Дефіцит валюти може спричинити послаблення гривні та зростання інфляції.
Зменшення доходів фермерів – це банкрутство малих і середніх фермерських господарств  і ще більше падіння виробництва та експорту.

Отже,  фінансові проблеми в агросекторі – це зниження інвестицій у розвиток сільського господарства та довготривалий спад експортного потенціалу…

Що ж можна зробити для збереження експорту?

Бронювання ключових працівників агросектору (фермерів, механізаторів, логістів, агрономів).

Автоматизація процесів (використання дронів, роботизованих зерносховищ, цифрової логістики).
Створення резервного фонду для підтримки аграріїв, які залишаються працювати в тилу.
Розвиток альтернативної логістики (залізничні коридори, річкові порти, автотранспорт).
Зміцнення співпраці з міжнародними партнерами для стабілізації експорту навіть у кризових умовах.

Таким чином, якщо не вжити термінових заходів, мобілізація фермерських кадрів може призвести до значного зниження експортного потенціалу СУМЩИНИ, що в свою чергу дуже негативно вплине на економіку регіону та країни загалом…

ОЛЕГ БОНДАРЕНКО, голова ГО АФЗС: «Фермери та  люди, які працюють в сільському господарстві, тільки об’єднавшись, зможуть захистити свої права і навести лад на своїй землі…»