Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Не секрет, що на відміну від промисловості, технологічний процес в сільському господарстві тісно пов’язаний з природою, де земля виступає в ролі головного засобу виробництва.
Саме тому ця галузь має більший вплив на природне середовище, ніж будь-яка інша галузь народного господарства.
За даними, загалом, ранніми зерновими в регіоні було засіяно до 280 тисяч гектарів.
І в нинішньому році фермери Сумщини досягли змішаних результатів.
На початку року вони активно розпочали посівну кампанію, зокрема засіяли 2,3 тисячі гектарів ярих культур у кількох районах області.
Основними культурами були пшениця, ячмінь, горох і овес.
На жнивах вчасно було зібрано зернові.
Зрозуміло, що у воєнний час хліборобські будні досить складні, а подекуди й небезпечні – особливо там, де поля розташовані неподалік кордону з загарбницькою росією.
Проте аграрії СУМЩИНИ, в тому числі й фермери Громадської організації «АФЗС» зробили все можливе, щоб внести вагомий доробок у продовольчу безпеку не тільки СУМЩИНИ, а й в цілому УКРАЇНИ.
Немало членів ГО «АФЗС» отримали досить добрі виробничі та економічні показники в нинішньому році.
Проте з причин безпеки поки що називати такі доволі успішні господарства та їх керівників не будемо. Адже війна триває, і вона ще не закінчилася…
На СУМЩИНІ загалом в усіх категоріях господарств у цьому році зернові та зернобобові культури вирощувалися на площі 278,5 тисяч гектарів.
Було намолочено понад 900 тисяч тонн зерна нового врожаю із середньою врожайністю понад 45 центнера з гектара (для порівняння торік цей показник був 55,4 ц/га).
Зауважимо, що пшениця дала в межах 50,1 ц/га, ячмінь – 17,2, озимий ріпак – 33,5, горох – 24,8 центнера з гектара.
Проте підкреслимо, що всі цифри щодо збору та врожайності культур офіційно ще уточняються.
До слова, нинішнього року прогнозується зниження урожайності ранніх зернових на 8-10 відсотків. Це пов’язано зі скороченням періоду дозрівання, внаслідок підвищення температури та засушливою погодою.
На СУМЩИНІ, що дуже важливо, незважаючи на всі труднощі, в тому числі й кадрові, більш-менш збережено ресурсний потенціал для виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства.
Відзначимо, що серед найпопулярніших культур, які вирощують в області, як і раніше, є пшениця, кукурудза на зерно, соняшник, соя та ріпак.
При формуванні структури посівних площ брали до уваги кон’юнктуру світового та державного аграрного ринків.
За деякими даними, нинішнього року сільгосптоваровиробники Сумщини експортували продукцію до 6 країн світу: зокрема, сою – до Туркменістану, просо – до Італії, соняшникову олію – до Польщі, шрот соняшниковий експортували до Польщі, Угорщини, Румунії та Литви…
Проте є і певні проблеми та виклики для аграріїв. Очікується скорочення врожайності порівняно з попередніми роками через погіршення рентабельності деяких культур, таких як, скажімо, соняшник.
На своїх сторінках наш сайт https://afzs.sumy.ua/ неодноразово розповідав, що осінню посівну кампанію ускладнила посуха, яка вплинула на стан озимих культур…
Нелегким для фермерів, безсумнівно, буде й наступний 2025 рік, до початку якого сьогодні залишається рівно місяць. Сільгоспгосподарникам Сумщини можуть загрожувати кілька ключових проблем і викликів, які пов’язані як з глобальними, можна сказати світовими, так і з регіональними факторами, особливо з воєнними бойовими діями – постійними обстрілами рашистами території регіону.
Тому інвестиції повинні використовуватися стратегічно, не тільки для того, щоб допомогти досягти довоєнного рівня виробництва, але й для більш глибокої якісної трансформації сільськогосподарського сектору, який має амбіції стати рівноправною частиною ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.
Тому, на наше переконання, інституції ЄС, державні інвестори та громадянське суспільство повинні об’єднати зусилля для вивчення шляхів відновлення та переорієнтації сільськогосподарської моделі країни.
А ще будемо сподіватися, що активні бойові дії наступного року завершаться, і доведеться переходити на мирні умови ведення сільського господарства. І це може бути теж не так просто…
Підтримка малих та середніх фермерів, прозорість та сталість мають бути в центрі важливих державних та обласних рішень.
Отже, як ми написали дещо вище, у нинішньому 2024 році фермери Сумщини зіткнулися з численними викликами. І віддамо їм належне – вони продемонстрували стійкість та досягли певних успіхів.
Про досягнення детальніше
Стійкість виробництва: Незважаючи на війну, фермери продовжують вирощувати ключові культури, такі як пшениця, ячмінь, соняшник і кукурудза. Деякі господарства навіть розширили асортимент продукції для диверсифікації.
Використання інновацій: Для підвищення ефективності застосовуються сучасні технології, які дозволяють отримувати врожаї навіть у несприятливих умовах. Значна увага приділяється якісному насінню та засобам захисту рослин.
Підтримка міжнародних організацій: Залучення грантів і технічної допомоги, наприклад, через програми ЄС і донорські фонди, допомогло багатьом господарствам модернізувати техніку
Відновлення після руйнувань: Господарства, які постраждали від російських обстрілів, змогли відновити свою діяльність. Наприклад, деякі підприємства, які зазнали значних руйнувань від початку війни, відбудували складські приміщення та цехи для приготування кормів, продовжують сіяти та збирати врожай.
Стійкість у прикордонних районах: Фермери, чиї поля розташовані поблизу кордону, попри постійні обстріли, продовжують обробляти землю та вирощувати культури, забезпечуючи робочі місця та продовольчу безпеку регіону.
Про проблеми та виклики
Безпекова ситуація: Постійні обстріли та близькість до зони бойових дій створюють небезпеку для життя фермерів та ускладнюють проведення сільськогосподарських робіт. Зокрема, господарства в прикордонних районах зазнають значних збитків через пошкодження техніки та інфраструктури.
Економічні труднощі: Зростання цін на добрива, паливо та інші ресурси, а також проблеми з логістикою експорту продукції, спричинені війною, негативно впливають на прибутковість фермерських господарств.
Кліматичні зміни: Посухи та інші несприятливі погодні умови впливають на врожайність та структуру посівів, змушуючи фермерів адаптуватися до нових реалій.
Проблеми з логістикою: Ускладнений доступ до транспорту, включаючи вагонні перевезення та контейнерну логістику, гальмує експорт продукції.
Про підтримку та перспективи
Держава надає підтримку аграріям через програми кредитування та допомогу у відновленні постраждалих господарств. Однак, для подолання існуючих викликів необхідне подальше вдосконалення механізмів підтримки, розмінування сільськогосподарських земель та покращення логістичних шляхів для експорту продукції.
Таким чином, незважаючи на всі труднощі, фермери області демонструють відданість своїй справі та роблять вагомий внесок у забезпечення продовольчої безпеки СУМЩИНИ та країни в цілому.
Про виклики на недалеке майбутнє
Розвиток системи зрошення для адаптації до змін клімату.
Збереження конкурентоспроможності на міжнародних ринках, включаючи покращення упаковки та відповідності продукції міжнародним стандартам.
Залучення інвестицій для сталого розвитку та підвищення якості виробництва.
Мабуть, потрібно зауважити, що у 2025 році фермери Сумщини все ж таки можуть стикнутися з низкою проблем та викликів, які обумовлені як регіональними, так і глобальними чинниками.
Чи існує реальна державна підтримка малих і середніх фермерських господарств?
Про ключові виклики
Кліматичні ризики:
Посуха та зміна погодних умов можуть негативно вплинути на врожайність, особливо для озимих культур, які вже в певній мірі постраждали через несприятливі умови посіву.
Відсутність систем зрошення продовжують робити фермерів досить вразливими до таких явищ.
Економічний тиск:
Зростання цін на добрива, пальне та насіння продовжуватиме ускладнювати підтримку рентабельності господарств.
Коливання цін на сільськогосподарську продукцію може вплинути на доходи, що ускладнить планування діяльності фермерів.
Про логістику та інфраструктуру:
Проблеми з транспортуванням продукції та доступом до вагонів і контейнерів залишатимуться актуальними. Також можлива нестача транспорту для експорту через обмежені можливості залізничної системи в регіоні.
Регуляторні зміни:
Потенційне впровадження нового податкового навантаження на гектар та інші фіскальні реформи можуть посилити фінансовий тиск на фермерів.
Можливі обмеження експорту чи введення нових правил на міжнародних ринках створять теж додаткові труднощі.
Безпекова ситуація:
Вкотре підкреслимо: через близькість до кордону ризик обстрілів залишатиметься високим, що впливатиме на роботу аграрних підприємств, особливо в прикордонних районах.
Про стратегію для подолання викликів
Розвиток зрошувальних систем і впровадження адаптивних агротехнологій.
Диверсифікація вирощуваних культур і пошук нових ринків збуту.
Залучення інвестицій у модернізацію виробництва та співпраця з міжнародними партнерами.
Дещо підсумуємо: Малі й середні фермерські господарства СУМЩИНИ і надалі потребуватимуть суттєвої підтримки як на рівні держави, так і через міжнародні ініціативи, щоб успішно подолати виклики та проблеми у вирощуванні сільськогосподарських культур. Образно кажучи, щоб забезпечити хлібом і до хліба українців, яких на даний час підкосила як у моральному, так і психологічному плані рашистська загарбницька навала. Проте українці – мужні, і вони не тільки встоють перед нею, а й переможуть ворога…
Які переваги, проблеми та виклики чекають малих та середніх фермерів після вступу до ЄС
