Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, ВРХ тощо, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні нове продовження нашої теми розмови з читачами – це Євроінтеграція для УКРАЇНИ, в тому числі й СУМЩИНИ, у сфері використання ЗЗР: як працюють європейські фермери та чого очікувати українським аграріям…
Слід зазначити, що Україна вже займає дуже суттєву частку на ринку біостимуляторів на ринку Європи. Як повідомила Олена Басанець, SuperAgronom.com, про це розповів Манель Серверa, керівний партнер та директор з комерційних питань компанії DunhamTrimmer на конференції «Здорові ґрунти – здорове агро: свідоме управління та практичні підходи для покращення стану ґрунтів і підвищення ефективності сільського господарства».
За його прогнозами Україна буде одним з найбільш швидкоростучих учасників ринку біопрепаратів у Європі.
До слова, необхідність маневрувати між регуляторними заборонами ЗЗР та ефективністю агровиробництва з інтегрованим захистом рослин спонукає аграріїв та виробників препаратів шукати складні і суперечливі рішення. Наприклад, пестициди, що працюють за принципом РНК-інтерференції. Одним з таких є діюча речовина Ledprona – це дволанцюговий продукт рибонуклеїнової кислоти (dsRNA), який працює на природному механізмі РНК-інтерференції (RNAi), що використовується рослинами та тваринами для захисту від хвороб. Ця речовина вже має реєстрацію в Україні, вона дозволена в США для обробки проти колорадського жука. Що технології принесуть в перспективі та чи не виявляться вони більш небезпечними за «страшну токсичну хімію», поки що невідомо.
Або, наприклад, Lipostar, перший у світі фунгіцид на основі проліпосомальної матриці, був створений компанією Synthos Agro у співпраці з SyVent.
Це продукт у формі концентрату для приготування водної емульсії, що містить 90 г/л дифеноконазолу.
Ключовим компонентом формуляції є проліпосомальна матриця, яка, змішуючись з водою, утворює активні ліпосоми – нано-рівневі носії, які дозволяють швидко та ефективно проникати активній речовині в клітини рослин. Дифеноконазол інгібує утворення клітинної стінки у патогенів, зменшуючи ріст і розвиток грибного міцелію, а також проростання спор. Ліпосоми досі не використовувалися в сільському господарстві через їхню низьку стабільність та чутливість до низьких температур.
Як себе проявлять подібні технології, покаже майбутнє.
Важливо розуміти що не всі продукти, які виглядають безпечними, насправді є такими.
У 60-х роках ХХ століття і ДДТ вважався цілком безпечним засобом боротьби зі шкідниками, ним на вулицях діти гралися.
До чого готуватися українським фермерам?
ЄС любить передбачуваність, збалансованість і прогнозованість. Саме тому будь-яке виробництво регулюється великою кількістю актів, ліцензій та сертифікатів. І хоч самі європейські фермери не надто задоволені ситуацією в галузі захисту рослин, активно змінювати її на рівні законодавчих актів вони майже не намагаються.
Натомість часто йдуть на «чорний ринок» за речовинами, які були вилучені з переліку дозволених. Тобто, або пошуки альтернатив вилученим діючим речовинам, або нелегальна купівля, інших варіантів у фермера практично не існує.
Експерти, компанії та організації, які сьогодні кажуть, що Україні доведеться прискореними темпами пройти той шлях у вилученні діючих речовин, який ЄС проходив кілька десятків років, безумовно праві. Як слушною думкою є і те, що Україні потрібен перехідний період принаймні в 5 років для переходу на європейські стандарти захисту рослин.
Проте реальність підказує, що ніхто Україні цей період давати не буде, змінювати умови всього ЄС заради «зручностей» однієї країни ніхто не буде. А тому доведеться або приймати умови євроінтеграції такими, як вони є зараз, або відмовитись від ідеї власне інтеграції в Євросоюз.
Фактично, перехідний період в українського аграрія є вже зараз: доки тривають переговори, узгодження та погодження, він має кілька років на адаптацію технологій під нові заборони та обмеження.
Якщо ми хочемо зберегти цю прибутковість виробництва, ми повинні розглянути пошук економії на виробничих витратах. Це включає альтернативні інструменти або точне землеробство, яке сприяло б використанню універсальних та автономних рішень.
Сьогодні проблема не лише в інструментах захисту, а й у самій присутності фермерів, які готові виконувати цю роботу.
Ну і завжди є надія на спрощення суворих вимог. Очікується, що кінець 2025 року принесе новий початок європейському сільському господарству – пакет Omnibus може стати основою для спрощення та реальної підтримки агропродовольчого сектору.
Це не окремий законодавчий акт, а широкий набір скоординованих дій Європейської Комісії, спільною метою яких є підвищення конкурентоспроможності ЄС та зменшення надмірного адміністративного навантаження.
У відповідь на давні заклики сільськогосподарського сектору та держав-членів, 16 грудня 2025 року Європейська Комісія представила довгоочікуваний пакет законодавчих змін у рамках ініціативи Omnibus – Omnibus Food & Feed Safety.
Головною метою пакету щодо безпеки харчових продуктів та кормів є усунення непотрібних адміністративних бар’єрів, які перешкоджали впровадженню інновацій у європейському сільському господарстві в останні роки. Пропозиція Комісії передбачає внесення змін до ключових правових актів, включаючи Регламенти 1107/2009 та 396/2005, які регулюють ринок засобів захисту рослин.
Серед пріоритетних дій є прискорення процесу реєстрації біологічних засобів захисту рослин шляхом запровадження чітких визначень та спеціальних механізмів оцінки. Не менш важливим є оптимізація процедур затвердження та поновлення реєстрації всіх засобів захисту рослин – як хімічних, так і біологічних — щоб зробити ці процеси більш цілеспрямованими та ефективними.
Комісія також планує скоригувати стандарти щодо залишків засобів захисту рослин в імпортованих продуктах, що забезпечить рівні умови для європейських фермерів…
