Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, ВРХ тощо, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні наша тема розмови з читачами – це Євроінтеграція для УКРАЇНИ, в тому числі й СУМЩИНИ, у сфері використання ЗЗР: як працюють європейські фермери та чого очікувати українським аграріям…
Зауважимо відразу, що вступ України до Євросоюзу є метою, до якої країна йде роками. Останнім часом є розмови про «вступ у 2027 році», проте у Європейському Союзі висловлюють скептичні реакції на можливість вступу України до ЄС за пришвидшеною процедурою вже у 2027 році.
Менше з тим, євроінтеграція поступово проводиться, і хоч до членства Україні ще досить далеко (залишимо за рамками розмови про агросектор судову реформу, корупцію та інші «слизькі» речі), змінюватись доводиться вже зараз або вже зовсім скоро.
Україна пройшла оцінку законодавства в агросекторі на відповідність європейським нормам, і продовжує гармонізацію окремих напрямків.
Ймовірно, найскладнішим етапом стане перехід на європейські агрохімікати, препарати та засоби захисту рослин. І навчитись застосовувати іноземний досвід – тільки півбіди для наших аграріїв.
Головна проблема в тому, що дозволені в ЄС засоби вимагають зміни базових технологій в сільському господарстві Україні.
Чого очікують українські аграрії на початкових етапах євроінтеграції?
Кандидат сільськогосподарських наук Микола Косолап (НУБіП) окреслив ключові ризики та можливі наслідки євроінтеграційних реформ у сфері засобів захисту рослин:
Необхідність перегляду значної частини зареєстрованих діючих речовин: із зареєстрованих на сьогодні 251 д.р. потрібно буде заборонити 101.
Масове вилучення препаратів із ринку може мати серйозні економічні наслідки для агровиробників: заборона лише 13 гербіцидів може призвести до втрат урожаю на 6–8 млрд доларів щорічно. Відмова від окремих діючих речовин у технології вирощування соняшнику автоматично зменшить площі під культурою на третину, цукрова галузь опиниться під загрозою зупинки.
Зростання резистентності шкідників і хвороб до препаратів, що залишаться на ринку.
На думку Владислава Седика, експерта аграрних ринків, екс головного фітосанітарного інспектора України, питання не зводиться до простого копіювання європейських норм – вони мають бути адаптовані до українських реалій.
До слова, про це експерт розповів на форумі «Агро Інновації 2025».
Окремий важливий фактор – структура українського агровиробництва, пояснив експерт. Наприклад, Україна вирощує соняшник у масштабах, які в ЄС просто не зустрічаються. І це не питання частки в посівах – це зовсім інший рівень тиску шкідників, інша динаміка розвитку хвороб, підвищені ризики резистентності та принципово інші вимоги до систем захисту. Якщо ці особливості не враховувати, Україна просто скопіює європейську модель для своїх умов, в яких вона просто не працюватиме.
УКРАЇНА наблизилася до вступу в ЄС: що буде із сільським господарством?
Чим «живе» Європа у галузі захисту рослин?
Хімічний захист рослин дедалі частіше стає темою публічних дискусій як з боку споживачів, так і з боку політиків.
Однак не слід забувати, що продовольча безпека більше не гарантується без захисту рослин. Зокрема, вологі роки показали, що грибкові захворювання, такі як фітофтороз, можуть призвести до значного зниження врожайності. Технології застосування ЗЗР можуть зробити значний внесок у цю суперечливу сферу. Зрештою, головна мета полягає в тому, щоб застосовувати постійно зменшувану кількість засобів захисту рослин ще точнішим, ефективнішим та екологічнішим способом.
У цьому відношенні політики ставлять перед фермерами серйозні виклики, такі як «Зелена угода» та стратегія «Від ферми до виделки».
Це означає, що необхідно досягти економії коштів на засобах захисту рослин, зберігаючи при цьому той самий біологічний ефект та високу врожайність, оскільки, незважаючи на всі зусилля щодо досягнення економії, вирощені культури необхідно підтримувати здоровими, щоб отримувати відповідну врожайність.
УКРАЇНУ знову переобрано до Ради Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO)
Скорочення застосування хімічних ЗЗР, заборона багатьох діючих речовин та ускладнене виведення на ринок нових продуктів змушує європейських аграріїв шукати альтернативи. Сподіватися на послаблення регуляторного тиску найближчими роками не доводиться: наразі в ЄС зареєстровано понад 200 діючих речовин, і за останні 5 років майже половина була вилучена. За цей же період не було зареєстровано жодної нової речовини. На жаль, хвиля вилучення триває. Ще 20% діючих речовин можуть зникнути протягом наступних 5 років.
У нинішньому 2025 році під забороною опинилися ще кілька діючих речовин:
трифлурсульфурон-метил
Окрім того, нові регуляторні зміни в Євросоюзі можуть призвести до вилучення ключових діючих речовин у протруйниках насіння, таких як дифеноконазол, флудіоксоніл, флуопіколід, металаксил, тебуконазол та тирам.
Рішення щодо більшості з них будуть прийняті у 2026 або 2027 роках.
Наразі пропонується, щоб перелік активних речовин у засобах захисту рослин, призначених для фумігації, які можуть становити особливий ризик для здоров’я людини або тварин, або для навколишнього середовища, включав:
сульфурилфторид.
Згідно результатів дослідження HFFA Research, до 2030 року для виробництва сільськогосподарських культур у ЄС буде схвалено значно менше діючих речовин, переважно «постраждають» протруйники насіння. Залежно від культури, може бути вилучено від 5 до 20 речовин. Загалом це означає втрату приблизно 30 засобів захисту рослин.
У багатьох випадках кількість доступних варіантів захисту впаде нижче рівня, який дозволяє ефективно боротися зі стійкістю до патогенів. Це реальний ризик для сталого виробництва. З такою потенційною втратою активних інгредієнтів виробництво знижується. Згідно зі звітом, втрати становитимуть від 7,7% для цукрового буряка, 13,1% для картоплі, 14,1% для ріпаку та до 16,5% для пшениці. Це серйозні цифри, що викликають занепокоєння у фермерів.
У світлі цього, такі галузі, як технологія міжрядного рихлення, стрічкове обприскування, точкове обприскування та штучний інтелект тощо, стають значно важливішими для досягнення цілей агровиробництва. Наразі сільськогосподарський сектор стоїть на порозі того, щоб зробити захист рослин, який і так є дуже точним, ще точнішим. Саме тут сільськогосподарська техніка пропонує багато нових або вдосконалених ідей для виведення вже високого стандарту точності нанесення на нові висоти.
Поєднання механічної боротьби з бур’янами та технології стрічкового обприскування на просапних культурах вже використовується фермерами. Точкове обприскування наразі розглядається як логічний розвиток і пропонує величезний потенціал для економії засобів захисту рослин.
Дуже високий рівень активності спостерігається в галузі автономних систем, або, простіше кажучи, роботів. Окрім відомих компаній, цією темою також займаються численні стартапи.
Кілька систем вже представлені на ринку в галузі технологій розпушування, тоді як роботів-обприскувачів на полях дуже мало. Причина цього полягає в тому, що, окрім численних правових перешкод, зусилля моніторингу, необхідні під час застосування засобів захисту рослин, все ще є головною перешкодою для прийняття фермерами….
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Далі буде (слідкуйте за нашими матеріалами).
