Чи є прогалини в Законі «Про народовладдя в громадах»?

16

Як зауважив ОЛЕГ  БОНДАРЕНКО, голова ГО «АСОЦІАЦІЇ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСИКІВ СУМЩИНИ»: «Народовладдя – це влада всіх жителів територіальної громади…».

ОЛЕГ  БОНДАРЕНКО, голова ГО «АФЗС»: «Народовладдя – це влада всіх жителів територіальної громади…»

Він також  зазначив,  що даний Закон є вагомим кроком на шляху до виконання євроінтеграційних зобов’язань УКРАЇНИ. Адже у своєму звіті за  минулий 2024 рік Європейська комісія надала позитивний висновок Закону «Про народовладдя в громадах» та наголосила на необхідності його підписання Президентом ВОЛОДИМИРОМ ЗЕЛЕНСЬКИМ. І, в першу чергу, Закон передбачає значне розширення прав жителів громад на участь у прийнятті рішень через обов’язкове прийняття Статуту територіальної громади…

У цілому експерти позитивно оцінюють Закон України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування, який набув чинності 8 січня 2025 року. Вони підкреслюють, що цей закон відкриває нові можливості для громадян брати активну участь у прийнятті рішень, що впливають на їхні громади, та сприяє відкритості й прозорості органів місцевого самоврядування.

Зокрема, експерти підкреслюють, що закон передбачає обов’язкове затвердження статутів територіальних громад, що встановлюють правила взаємодії між владою та жителями. Це сприятиме чіткому регулюванню відносин у громаді та забезпечить прозорість у прийнятті рішень.

Крім того, закон надає внутрішньо переміщеним особам (ВПО) право на рівні з місцевими жителями впливати на прийняття рішень органами місцевого самоврядування, що сприяє їх інтеграції в життя громад.

До слова,  з травня 2024 року чекав підпису президента закон про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування. Голова Комітету ВР з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк зазначила, що нинішій закон – це великий крок уперед для громадянського суспільства, а громади отримують реальні важелі впливу.

Чи буде Закон «Про народовладдя в громадах» ефективно діяти в територіальних громадах, і які механізми контролю за його виконанням…

Також закон відкриває нові можливості для громадян, та окремо для понад 4,6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО), адже завдяки ньому вони прирівнюються до жителів громад та зможуть брати участь у процесі прийняття рішень, впливати на життя громад, де вони проживають.

Чому цей закон називають історичним?

Чи справді у громад з’явиться більше повноважень?

Сайт https://society.comments.ua/ з такими питаннями звернулося до експертів.

Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко зазначив, що в даному законопроєкті дійсно є низка цікавих моментів. «Зокрема прописується, хто такий місцевий житель. Це фізична особа, яка задекларувала або зареєструвала своє місце проживання. Слово «задекларувала» дуже важливе для тимчасово переміщених осіб. Є питання по формах участі громадян в місцевих референдумах, загальних зборах. В законі передбачили, що можуть проводити ті ж самі місцеві референдуми, але по факту чи це можливо, тим паче, коли у нас зараз війна? Звісно, ніхто не винесе питання на проведення якогось місцевого референдуму. Є питання про волевиявлення місцевого значення, але ж відсутня законодавча база, як його провести. Тобто, порядок законотворці передбачили, але реалізацію його ні. Тобто, як на практиці те, що прописано в законі, ми можемо реалізувати – невідомо. Якщо взяти ті ж самі громадські слухання, так вони і так зараз проходять», – зазначив експерт.

Закон про народовладдя на рівні місцевого самоврядування дозволяє жителям долучатися до ухвалення рішень у місцевих громадах…

«Навіть, якщо взяти прописане в законі питання участі жителів у розподілі місцевого бюджету. В кожній громаді є депутати, які й представляють думку народу. Ми ж не будемо з таких питань проводити віче, бо це призведе до балагану. Бо завжди кожен буде стояти на чомусь своєму і до згоди прийти буде неможливо. По пункту громадської експертизи теж виникають питання. Бо чи будуть у того чи іншого громадянина професійні вміння проводити цю експертизу. Ми впираємося в дуже цікаву ситуацію, коли складається враження, що центральна влада цим законопроєктом певною мірою підкладає невеличку свиню місцевому самоврядуванню. З точки зору потім центральної влади буде дуже легко навіть на певній території навести хаос. Для прикладу комусь не буде подобається місцева влада, можна буде організувати на місцях якісь протести», – висловився експерт.

У жодному пункті обов’язковість тих чи інших рішень громади не прописана. Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко відразу зауважив, що він не вважає, що даний законопроєкт є історичним, як і не вважає, що після його підписання президентом з’явиться більше повноважень у громади.

«До того ж цей законопроєкт не має нічого спільного з внутрішньопереміщеними особами. Його створено на сприяння виконання своїх зобов’язань Україною відповідно до додаткового протоколу до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органів місцевого самоврядування, що ратифіковано Україною. За ним Україна взяла на себе зобов’язання створювати умови щодо розширення прав громадян щодо участі в ухваленні рішень органами місцевого самоврядування і, відповідно, забезпечити розвиток місцевої демократії. Але наші народні депутати не замислювалися над тим, що вони роблять і частина положень цього самого додаткового протоколу просто була скопійована до низки запропонованих змін. Можна уявити собі результат, коли методом копіпейсту частина документу вноситься до абсолютно іншого документа. Це розвиток зовсім іншої законодавчої бази», – прокоментував експерт Сергій Войченко.

Президент України ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ 6 січня 2025 року підписав закон про народовладдя на рівні місцевого самоврядування

Інший момент, на якому акцентував Юрій Гаврилечко, полягає в тому, що всі зміни в законі фактично мають запрацювати в місячний термін. Тому що уряду в місячний строк з моменту набрання чинності цього закону дано вказівку привести свої нормативно-правові акти у відповідність з даним законом. Тобто. з фантастичною швидкістю. Хоча, зазвичай. на зміну нормативно-правових актів надається 3-6 місяців. Наразі ж мова йде всього про місяць.

«В самому законі є безліч цікавих моментів на які без сміху та сліз одночасно дивитися неможливо. Наприклад, більше за все постраждав закон про місцеве самоврядування України. Так, абзац 5 викладається в такій редакції: «загальні збори жителів – це зібрання всіх або частини територіальної громади». Так це загальні збори? Далі дивимося, а, хто ж такі жителі? А «жителі – це громадяни України, які задекларували або зареєстрували місце проживання на території територіальної громади…».

Хоча ніде в чинному законодавстві немає норми про декларацію місця проживання. Виникає питання: що це таке і які зміни впродовж місяця має внести уряд?

Можливо,  у нас з’являється ще один механізм, скажімо так, визначення, хто є жителем, а, хто ні? Тобто, пропонуються варіанти: декларація, реєстрація або отримання довідки як ВПО. Відповідно, уряд має три різних механізми. Подивимося як це буде, але поки що я не уявляю як це працюватиме», – зазначив співрозмовник порталу «Коментарі».

За його словами, є безліч різних форм участі громадськості у вирішенні питань місцевого значення. Всі вони ніби нормальні, їх аж 9. Окрім, принаймні, декількох варіантів. Мова, зокрема, про громадське оцінювання.

Також є питання до збору персональних даних. В законі зазначено, що персональні дані учасників загальних зборів є конфіденційною інформацією і відповідні особи, які мають доступ до цієї інформації, несуть відповідальність за її незаконну обробку. А, хто ж тоді законною обробкою буде займатися? Бо ж, якщо є якась незаконна, то має бути прописано, що є й законна і хто нею має займатися? Нічого подібного в законі немає. Можливо це має зробити уряд впродовж місяця…», – говорить експерт.

Юрій Гаврилечко також задається питанням: хто може бути ініціатором оцих самих загальних зборів, як взірець? Ініціативна група жителів, сільська, селищна міська рада, сільський, селищний міський голова, виконавчий орган сільської чи міської ради, постійна депутатська комісія, орган самоорганізації населення, староста.

Напрошується питання, зауважує експерт, невже староста буде персонально займатися обробкою і збором персональної конфіденційної інформації? Чи постійна депутатська комісія буде цим займатися? Хто буде контролювати, куди і як піде ось ця саме конфіденційна інформація?

«У нас всі дуже полюбляють контроль, а тому дуже цікавим є наступний пункт. Участь жителів у плануванні та розподілі коштів міського бюджету. Я обома руками за таку ініціативу. Проте дивимося на статтю 13.1. Пункт 1 – жителі мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом внесення відповідних пропозицій. Ну, в плануванні пропозиції будуть доречні, а, як можна брати участь у розподілі коштів за рахунок пропозицій. Розподіл коштів – це технічна робота. Другий абзац цього самого першого пункту ще цікавіший. Органи місцевого самоврядування сприяють процесу залучення жителів до складання, розгляду та виконання місцевого бюджету та звіту про його виконання. Це як? Як може житель громади звітувати про виконання бюджету, якщо виконання бюджету покладається на виконавчий орган місцевого самоврядування. Виходить нонсенс. Виконувати має один, а звітувати чомусь мають інші. Це точно демократично?», – каже експерт.

Коли на СУМЩИНІ чекати пік цін на пшеницю…

На думку Юрія Гаврилечка, окрему увагу заслуговує пункт про громадське оцінювання.

«В статті 13.4. говориться, що громадське оцінювання є формою громадського контролю. То, хто може здійснювати це громадське оцінювання? Так ось в переліку тих, хто може здійснювати громадські оцінювання відсутні громадські організації. Нагадаю, що в нас громадське об’єднання можуть бути в двох формах. Це громадська організація, яка засновується фізичними особами. І громадська спілка, яка може бути заснована юридичними особами. Ще раз, якщо це громадське оцінювання, то, де громадські організації в цьому оцінюванні? І це при тому, що громадських організацій в Україні набагато більше, ніж професійних творчих спілок, організацій роботодавців і благодійних організацій разом узятих. І найцікавіше, який результат цього оцінювання, коли в законі прописано, що його просто треба оприлюднити. Тобто, я не знаю, що революційного чи вкрай потрібного дає цей закон вимушено переміщеним особам. Я спробував собі уявити, як будуть працювати механізми цього закону на користь. Зокрема,  внутрішньо переміщених осіб і громади взагалі, не знайшов жодного варіанту, бо в жодному пункті обов’язковість тих чи інших рішень громади не прописана. А, якщо це не прописана, то, яка різниця, що, як буде зроблено чи ухвалено», – підсумував Юрій Гаврилечко.

ОЛЕГ БОНДАРЕНКО, голова ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумщини»: «І ще про таке досить важливе: участь жителів у розв’язанні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо  з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом…

І ще раз підкреслю, що відтепер голови та депутати рад повинні звітувати про свою роботу перед жителями на відкритій зустрічі, щоб жителі мали можливість також відкрито задати питання чи висловити пропозиції.

А перед цим письмовий звіт оприлюднюється на офіційному вебсайті ради не пізніше ніж за сім календарних днів до проведення відкритої зустрічі.

Така форма звітування, на мій особистий погляд,  сприятиме більшій комунікації влади з жителями  громад.

Адже нині таких комунікацій, безсумнівно,  недостатньо.

А ще, на превеликий жаль, сьогодні керівництво територіальних громад  мало приділяє уваги вирішенню проблемних питань людям, які постраждали від збройної агресії, ветеранам ЗСУ, родинам військовослужбовців, переселенцям, а також – жителям невеликих населених пунктів…».

Дещо підсумуємо. Як і будь-який закон, Закон «Про народовладдя громад» має свої переваги, має й свої прогалини. Але важливо те, що він  є, і подає надію на те, що все ж таки в громадах будуть і демократичні процеси, і  зміни на краще в життєдіяльності жителів, і реальне народовладдя…

У місті ТРОСТЯНЕЦЬ відбувся семінар з підтримки проєктів, які стосуються розвитку тваринництва в сімейних фермерських господарствах…