Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні ми поспілкуємося щодо готовності фермерів СУМЩИНИ до адаптації кліматичних змін, і як з ними чи то боротися, а чи пристосуватися.
Навіть старожили не можуть пригадати такої теплої зими, яка є нині.
Вона не тільки тепла, але й безсніжна, що може призвести до проблем під час весняної посівної кампанії.
Адже волога може бути повністю відсутньою. А це вестиме до великих негараздів, про які не хочеться навіть думати. Але доводиться думати, і готуватися до адаптації змін в природі, які вже не на порозі, а переступили, образно кажучи, його…
Безсумнівно, фермери СУМЩИНИ вже стикнулися із викликами, пов’язаними зі змінами клімату.
Адже не секрет, що зміни температурних режимів, нестабільність опадів та інші кліматичні аномалії впливають на сільське господарство регіону.
Для адаптації до цих змін фермери вже почали впроваджувати різні стратегії:
Зміна сівозмін: Включення культур, більш стійких до нових кліматичних умов, допомагає мінімізувати втрати врожаю та забезпечити стабільний дохід.
Використання посухостійких сортів: Вирощування культур, стійких до нестачі вологи, таких як соняшник, котрий демонструє добрі результати навіть у несприятливих умовах.
Застосування сучасних агротехнологій: Використання технологій, спрямованих на збереження вологи в ґрунті, таких як мінімальний обробіток ґрунту (mini-till) або безорна технологія (no-till), допомагає зменшити ерозію та підвищити родючість.
Оптимізація графіків робіт: Перенесення виконання деяких агротехнічних операцій на нічний час для уникнення негативного впливу високих денних температур та сильних вітрів.
Проте, незважаючи на ці зусилля, адаптація до кліматичних змін залишається складним процесом, який вимагає постійного вдосконалення та впровадження нових підходів.
Отже, підтримка наукових досліджень, обмін досвідом та впровадження інноваційних рішень є ключовими факторами для забезпечення стійкості сільського господарства СУМЩИНИ в умовах змінного клімату.
Стратегії боротьби з посухою, ерозією ґрунтів та іншими кліматичними викликами
Для боротьби з посухою, ерозією ґрунтів та іншими кліматичними викликами фермери СУМЩИНИ спроможні впроваджувати такі стратегії:
Інтеркропінг: переваги вирощування кількох культур на одному полі…
Адаптація до посухи
Посухостійкі сорти – використання нових сортів зернових і олійних культур, стійких до високих температур і нестачі вологи (соняшник, сорго, нут, посухостійка пшениця).
Збереження вологи в ґрунті – застосування технологій no-till (без обробітку ґрунту) і strip-till (смуговий обробіток), що зменшує випаровування води.
Крапельне зрошення – економне використання водних ресурсів та підвищення врожайності в умовах обмеженого зволоження.
Мульчування – покриття ґрунту органічними залишками або спеціальними плівками для зменшення випаровування.
Запобігання ерозії ґрунтів
Контурне землеробство – оранка та висадка культур уздовж горизонталей схилів для запобігання змиву ґрунту.
Сидерати (зелені добрива) – висівання рослин (гірчиця, люпин, фацелія), які збагачують ґрунт органікою та утримують вологу.
Захисні лісосмуги – посадка дерев і кущів уздовж полів для захисту від вітрової ерозії.
Перехід на мінімальний обробіток ґрунту – зменшення механічного впливу, що руйнує структуру ґрунту.
Оптимізація агротехнологій
Диференційоване внесення добрив – точне підживлення культур залежно від реального стану ґрунту, що зменшує витрати й покращує якість урожаю.
Диверсифікація культур – чергування різних культур (пшениця → кукурудза → бобові) для зниження ризиків втрат через посуху або шкідників.
Впровадження цифрових технологій – агродрони, метеостанції, супутниковий моніторинг, які допомагають прогнозувати зміни погоди та управляти ризиками.
Розвиток систем зрошення
Будівництво водозбірників – створення ставків і водойм для накопичення дощової води.
Альтернативні джерела води – використання очищених стічних вод для поливу.
Автоматизовані системи управління водопостачанням – розумне зрошення, що контролює кількість і час подачі води.
Покращення організації господарств
Кооперація фермерів – об’єднання ресурсів для закупівлі зрошувальних систем і зниження витрат.
Страхування врожаїв – фінансовий захист у разі неврожайних років через зміну клімату.
Державна підтримка та гранти – використання програм для впровадження нових технологій та екологічного землеробства.
Завдяки цим стратегіям фермери можуть зменшити негативний вплив кліматичних змін, підвищити врожайність і зберегти родючість ґрунтів.
До слова, глобальне потепління стає серйозним викликом для сільського господарства, зокрема для вирощування традиційних культур. Про це розповіла кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України Віра Балабух, повідомив https://kurkul.com/
«Потепління має суттєві наслідки для рослинництва, а отже, впливає на нашу продовольчу безпеку. Але воно й відкриває перед нами нові перспективи. Так, замість одних рослин ми можемо почати вирощувати інші. Головне, адаптуватися до змін, якщо повернути метеорологічний статус кво нам вже не під силу», – зауважила вона.
За її словами, збільшення вегетативного періоду у рослин дає можливість вирощувати третій урожай.
«Озимі зараз дуже швидко дозрівають, у деяких регіонах – на місяць раніше, ніж зазвичай. От після їх збирання і можна було б засівати третій урожай. Дехто з фермерів вже так і робить, висіваючи гречку. Якщо її посіяти в червні, після збору перших озимих, то на жовтень вона поспіє, оскільки вересень фактично став ще одним літнім місяцем», – додала Віра Балабух.
Водночас є один нюанс – лише тепла недостатньо для того, щоб виростити певні культури. Потрібна іще й волога.
«А у нас поступово створюється дефіцит вологи, бо снігу нема, а посухи стають все частішим явищем. Минулого року ми мали досить посушливий період, що впливає на урожайність, а зрештою і на продовольчу безпеку», – розповіла науковиця.
За її словами, компенсувати дефіцит опадів можна зрошенням або ж селекцією рослин, тобто культивування таких гібридів, які здатні витримати умови засушливого клімату…