Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні ми вирішили порушити не тільки цікаву, а й важливу тему сьогодення – тему бджільництва.
Маркетинг фермерської продукції: як зробити свій бренд впізнаваним…
Адже бджільництво – це не тільки прибуток від реалізації продукції, а й відповідні труднощі, а ще вирішення проблем, які постійно виникають між пасічниками та агропідприємствами…
Які це проблеми – дещо нижче в даній статті…
Відразу зауважимо, що розводити бджіл може кожен.
Проте для того, щоб стати успішним пасічником потрібно чітко розуміти усі аспекти бджільництва та створити стратегію розвитку власної справи.
Відзначимо, шо в останні роки (окрім, звичайно, нинішніх воєнних) українські пасічники демонструвала найвищу динаміку експорту меду серед усіх країн-експортерів…
Розпочати займатися бджільництвом потрібно зі складення бізнес-плану. В якому пасічник повинен оцінити кормову базу бджіл, вибрати необхідний тип вулика та вивчити ринок збуту продукції.
Головне, визначити спрямування майбутньої пасіки – для продажу чи власного споживання, адже від цього залежатимуть всі подальші дії.
Для пасіки необхідно мати місце для встановлення вуликів та певні капіталовкладення – близько $1 тисячі.
Як же обрати потрібний вулик?
Тип вулика – основа майбутнього управління пасікою, оскільки від цього залежить його подальший розвиток.
Пасічники використовують два типи вуликів:
лежак (однокорпусний);
рут (багатокорпусний).
До слова, бджільництво – це не тільки цікаве заняття, але й спосіб отримувати цінну продукцію: мед, прополіс, віск, маточне молочко та інші продукти.
Наводимо кілька основних кроків та порад для тих, хто хоче почати та розвивати власну пасіку:
Вивчення теорії:
Книги та статті. Слід почати з базової літератури про бджільництво. Добре відомими є праці таких авторів як Л. Лангстрот і А. К. Бутлер.
Онлайн-курси. Сьогодні існує безліч курсів і відеоуроків, які детально пояснюють ази бджільництва.
Спілкування з досвідченими пасічниками. Знайти людей, які вже займаються бджільництвом, та поцікавити в них про досвід і поради.
Підбір місця для пасіки:
Вибір місцевості. Пасіка повинна перебувати в місці, яке захищене від сильних вітрів, має гарний доступ до води і багате на медоносні рослини.
Віддаленість від шкідливих факторів. Потрібно уникнути встановлення пасіки поруч з промисловими об’єктами або полями, які обробляються хімікатами.
Обладнання:
Вулики. Є різні типи вуликів, такі як Лангстрот-Рута, Дадан та український вулик. Новачкам рекомендується починати з найпоширенішого – Лангстрот-Рута.
Захисний одяг. Пасічник повинен мати захисний костюм, рукавиці та маску з сіткою.
Інструменти. До них відносяться димар, стамеска, щітка для бджіл, медогонка, рамки для стільників та інші допоміжні інструменти.
Придбання бджіл:
Купівля бджолиних сімей. Починати варто з 2-3 бджолиних сімей. Краще купувати бджіл у досвідчених пасічників або в спеціалізованих розплідниках.
Вибір породи бджіл. Є кілька основних порід бджіл, таких як карпатська, українська степова, бакфаст та інші. Вибір породи залежить від клімату та умов утримання.
Догляд за бджолами:
Регулярні огляди вуликів. Пасічник повинен регулярно перевіряти стан бджіл, наявність меду, розплоду та здоров’я бджолосім’ї.
Забезпечення кормом. У періоди, коли немає достатньої кількості медоносів, бджіл підгодовувати цукровим сиропом або спеціальними кормами.
Профілактика та лікування захворювань. Необхідно обов’язково слідкувати за здоров’ям бджіл, проводити обробки проти кліщів Варроа та інших шкідників.
Збір меду та продуктів бджільництва:
Збір меду. Мед можна збирати в серпні, після основного медозбору. Використовується медогонка для відкачування меду зі стільників.
Віск, прополіс, маточне молочко. Це інші цінні продукти, які можна збирати, займаючись бджільництвом. Для цього є спеціальні методики збору та зберігання.
Розширення пасіки:
Збільшення кількості сімей. Через рік-два після початку можна поступово збільшувати кількість бджолиних сімей шляхом розмноження бджіл або придбання нових сімей.
Залучення нових медоносних територій. З часом можна переміщувати пасіку ближче до багатих медоносами місць.
Комерційна діяльність:
Продаж меду. Якщо пасіка виросла до кількох десятків сімей, можна зайнятися комерційним виробництвом та продажем меду та інших продуктів бджільництва.
Участь у ярмарках та виставках. Це дає можливість залучити нових клієнтів та підвищити впізнаваність продукції.
Про корисні поради:
Починати треба з малого – 2-3 вулики – і поступово розширюватися.
Необхідно стежити за змінами погоди та сезонними змінами в розпорядку бджіл.
Постійно навчатися та впроваджувати нові технології у бджільництві.
Реєстрація пасіки
За деякими даними, в Україні налічується понад 400 тисяч пасічників, і тільки 2 відсотка з них зареєстровані.
Хоча відсутність відповідних нормативних документів не дає можливості бджоляру повноцінно захистити себе в суді, наприклад, у випадку отруєння бджіл.
Також в значної частини пасічників існує проблема з ветеринарно-санітарним паспортом пасіки – основним документом, який підтверджує кількість бджолосімей пасічника та є ефективним інструментом для захисту фермера в разі отруєння бджіл.
Безсумнівно, для бджоляра важливо зареєструвати власну пасіку та дотримуватись належних санітарно-гігієнічних норм, оскільки це запорука якості товару та його безпечного функціонування.
Вирощування енергетичних культур: біоенергетика як альтернативне джерело доходу
Добре, коли пасічники об’єднуються у кооператив, що дозволяє отримувати належний юридичний захист та підтримку на ринку збуту.
А тепер про деякі проблеми, які існують в галузі.
У зв’язку з низькою економічною рентабельністю, збитковості зазнають більшість гравців на ринку, а перевиробництво соняшникового меду негативно впливає на розвиток бджільництва.
Відсутність реального контролю і відповідальності за недотримання законодавства, а також масова байдужість до врегулювання свого бізнесу документально – призводить до конфліктів між агровиробниками та пасічниками.
Основні проблеми співпраці з агрохолдингами та агрокомпаніями пов’язані з обробкою поля хімікатами, які отруюють бджіл.
Агровиробники часто нехтують правилами обробки рослин, що встановлені законодавством, та не інформують бджолярів про застосування гербіцидів та інших добавок упродовж процесу запилення.
Збираючи нектар, пасічник отримує від 50-200 грн/1 га.
Однак при отруєнні бджіл довести свою правоту та отримати компенсацію пасічнику можливо тільки за умови попередньої реєстрації та наявності ветеринарно-санітарного паспорта.
Щороку агрокомпанії використовують велику кількість біоцидів для знищення шкідливих живих організмів.
Ці речовини приносять шкоду бджолам, які літають над полем і збирають нектар.
Щоб усунути загрозу отруєння бджіл, агровиробники повинні інформувати пасічників про терміни застосування гербіцидів, які розташовують свої вулики поблизу. Проте така інформація назавжди надається…
Є ще й така проблема – недотримання санітарно-гігієнічних правил. Це призводить до погіршення якості виробництва, що впливає і на його вартість.
Також на бджіл впливає висока розораність земель, яка викликає у них харчовий стрес.
А ще засоби, які використовують агровиробники сприяють посухостійкості та скоростиглості, що, у свою чергу. призводить до скорочення терміну вегетації та цвітіння, і як наслідок – низька нектаропродуктивності.
Томувже прийшов час переходити на органічне бджільництво – заборонити певні групи отрутохімікатів та зберегти біорізноманіття кормової бази…
Отже, підсумуємо: перш ніж почати займатись бджільництвом потрібно досконало вивчити всі аспекти пов’язані з цією галуззю, в першу чергу, – це самоосвіта, або ж навчання у відповідному закладі. Також необхідно орієнтуватись на ринки збуту, цікавитись провідними сучасними технологіями, освоїти всі процеси добування меду, вивчити чинники, які впливають на здоров’я бджіл та постійно займатися збереженням бжолосімей…
Для чого створено «Асоціацію фермерів та приватних землевласників Сумщини»
