Агрострахування: як захистити фермеру  врожай від ризиків…

7

–Безсумнівно, для кожного фермера важливою метою є виростити дорідний врожай сільськогосподарських культур, – зауважив в ексклюзивному інтерв’ю нашому сайту https://afzs.sumy.ua/  ОЛЕГ БОНДАРЕНКО, голова ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ». – Проте не менш важливим є те – як його зберегти і як його захистити…

ОЛЕГ БОНДАРЕНКО, голова ГО АФЗС: «Фермери та  люди, які працюють в сільському господарстві, тільки об’єднавшись, зможуть захистити свої права і навести лад на своїй землі…»

Саме агрострахування є важливим інструментом для захисту врожаю від різних ризиків, таких як погодні умови, хвороби рослин, чи навіть випадки крадіжок або пожеж.

Називаємо кілька способів, які можна використовувати для захисту врожаю через агрострахування:

 Страхування врожаю від погодних умов: Кожен фермер  може застрахувати свій врожай від негоди, такої як зливи, град або заморозки. Це дозволить отримати компенсацію за збитки, завдані погодними умовами, якщо вони впливають на врожай.

 Страхування від хвороб рослин: Деякі поліси агрострахування покривають ризики, пов’язані з зараженням рослин хворобами або шкідниками. Це важливо для захисту від несприятливих умов, які можуть знищити чи пошкодити врожай.

 Страхування від крадіжок та вандалізму: У деяких випадках можна застрахувати врожай від крадіжок або вандалізму, які можуть трапитися на полі.

 Страхування від технологічних ризиків: Це включає ризики, пов’язані з неправильним використанням агротехніки або хімічних засобів, які можуть призвести до знищення чи пошкодження врожаю.

 Страхування від економічних втрат: Окрім фізичних пошкоджень, агрострахування може покривати і економічні втрати, пов’язані зі зниженням врожаю або ринковими коливаннями.

Для визначення найкращого типу агрострахування для  врожаю рекомендується звернутися до професійного страхового агента чи брокера. Вони зможуть надати консультації щодо доступних опцій страхування і покриття, які найкраще підходять для  конкретної ситуації…

Гадаємо, що настав час на нашому сайті розглянути важливі аспекти агрострахування.

Читачі дізнаються навіщо фермерові страхувати посіви та які бувають види страхування врожаю.

Також повідаємо про особливості оформлення страховки у воєнний час. В цьому, нам допоможе й сайт https://agroapp.com.ua/

Страхування майбутнього врожаю – це захист урожаю від його повної або часткової втрати через природні фактори або дії людей.

Агрострахування дозволяє мінімізувати ризик втрати врожаю через несприятливі погодні умови, хвороби рослин чи крадіжки та нищення врожаю людиною.

Під страховий захист підпадають різні види посівів, майбутній урожай і багаторічні насадження таких культур, як:

  • пшениця;
  • жито;
  • ячмінь;
  • овес;
  • кукурудза;
  • соєві боби;
  • льон;
  • ріпак;
  • соняшник;
  • хміль;
  • цукрові буряки;
  • плодово-ягідні дерева;
  • виноградники;
  • інші культури.

Застрахувати посіви та врожай можна від повної або часткової втрати, на один сезон або на повний цикл вирощування. Наприклад, захистити озимі культури в зимовий період і майбутній урожай.

Крім захисту, агрострахування допомагає підтримувати фінансовий стан фермерів на стабільному рівні.

До слова, страхування врожаю спрощує процес отримання кредитів і допомагає покрити частину витрат за кредитними зобовʼязаннями при втраті продукції.

Страхування врожаю: які є  ризики

Основні ризики – це несприятливі погодні умови та природні катастрофи, а саме:

  • зливи, паводки, тривалі дощі та град;
  • удари блискавки, ураган, бурі та смерчі;
  • посуха, суховії;
  • землетруси та зсуви;
  • земляний і водно-земляний сель;
  • заморозки, вимерзання, лавина;
  • випрівання чи вимокання;
  • протиправні дії третіх осіб.

Крім цього, врожай можна втратити через пожежі, хвороби чи розмноження шкідників.

Факт настання страхового ризику визначають:

  • Український гідрометеорологічний центр;
  • Державна служба з надзвичайних ситуацій;
  • Державна інспекція захисту рослин.

Зауважимо, що страхування майбутнього врожаю визначається рядом нормативно-правових документів.

Законодавча база

Основний документ — Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», ухвалений 09.02.2012 року, зі змінами та доповненнями.

Закон визначає:

  • механізм надання державної підтримки;
  • вимоги до аграріїв, які можуть отримувати підтримку;
  • обʼєкт страхування;
  • страхові продукти;
  • ризики страхування.

Документ визначає страховий випадок як загибель застрахованих посівів, урожаю, відхилення від індексів, які визначені в договорі страхування. Розмір часткового відшкодування страхових платежів становить до 60 відсотків.

Конкретний розмір компенсації залежить від можливостей державного бюджету.

Законом запроваджується державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції. Так, до липня 2021 року страхування відбувалося через Аграрний страховий пул, а ставка податку на дохід за договором страхування збільшувалася з 3 до 3,5 відсотка.

Проте це виявилося неефективним і 01 липня 2021 року ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

Він покликаний захистити аграріїв і розширити ринок страхування сільськогосподарської продукції. Водночас скасовує положення щодо агрострахування через Аграрний страховий пул.

Ще один важливий документ у сфері агрострахування – Постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції» від 12.02.2022 року.

Ця Постанова затверджує порядок надання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції, визначає умови надання державної підтримки та механізм використання коштів.

Існує кілька типів страхування, які може обрати фермер:

  • Страхування витрат на виробництво. Відшкодовує тільки витрати на виробництво, а не потенційний дохід і врожайність.
  • Страхування перезимівлі озимих культур. Відшкодовує втрату врожаю в конкретно визначені терміни. Можливі відтермінування виплат.
  • Страхування врожаю. Страхування потенційної врожайності за чітко визначеними ризиками. Визначається ціна на врожай, надається технологічна карта й страхова статистика за останні 5 років.
  • Страхування доходу. В договорі погоджуються вартість урожаю, ціна-індикатор, дата узгодження ціни, визначаються ризики та методика їх оцінки. Цей метод дорогий і складний, тому рідко застосовується в Україні.
  • Страхування ризиків. Визначається один або кілька видів ризиків, від якого страхується культура. Це дешевий спосіб захисту врожаю, але виробник повинен знати, які саме ризики можуть виникнути.
  • Індексне страхування. Сума страхування визначається з розрахунку середніх показників в області. Якщо показники суттєво відрізнятимуться від середніх, страхування врожаю може не покрити всіх витрат.
  • Страхування за індексом урожайності. Вивчаються дані про врожайність за 10-30 років і на основі цього розраховується сума страхування. Договір страхування укладається за 15 днів до посіву. Виплата проводиться наступного року після отримання даних про фактичну врожайність. І якщо вона менша, ніж середня по області, то відшкодування аграрій не отримає.
  • Страхування за індексом погоди. Залежить від конкретних погодних явищ за 10-20 днів. Виплата проводиться через 30 днів після закінчення контракту, але існує можливість не отримати компенсації, якщо збитки досягнуть критичного рівня.

Якщо фермерське господарство не має достатньо коштів для страхування врожаю сільськогосподарських культур, можна застрахувати посіви.

При настанні страхового випадку відшкодовуються витрати на посів і вирощування сільськогосподарської продукції.

Цей тип агрострахування передбачає нижчий рівень страхових сум, тарифів і премій, але є оптимальним для фермерів-початківців і невеликих господарств.

Звичайно нині  багатьох фермерів турбує страхування врожаю у воєнний час.

Введення воєнного стану, безперечно,  суттєво вплинуло на ринок агрострахування в  державі.

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України опублікувала лист, в якому визначила форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України.

Страхові компанії не можуть відмовитися від страхової виплати виключно через воєнний стан. Вони повинні й надалі відшкодовувати збитки внаслідок виникнення страхового випадку, що визначено договором або законом, якщо це не форс-мажор.

У ст. 617 Цивільного кодексу України зазначено, що страхова компанія може уникнути відповідальності за невиплату відшкодування, якщо порушення сталося внаслідок форс-мажору та було доведено причинно-наслідковий зв’язок.

Застрахувавши врожай від втрати через погодні умови чи хвороби, фермер-аграрій отримає виплату, незважаючи на воєнний стан.

Проте є нюанси щодо відшкодування внаслідок бойових дій. Отримати виплату можна тільки тоді, якщо страховий випадок зазначено в договорі як «шкода, завдана бойовими діями».

 Підкреслимо, що в країні запроваджено систему страхування врожаю з державною підтримкою.

Державна підтримка полягає в наданні коштів з державного бюджету сільськогосподарським виробникам у вигляді відшкодування страхового платежу внаслідок настання страхового випадку, передбаченого договором страхування та Законом «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

Якщо фермер укладає угоду про страхування врожаю, то в разі настання страхового випадку він отримає компенсацію до 60 відсотків вартості страхового платежу.

Сфера сільського господарства дуже вразлива до несприятливих погодних умов, і тому державна підтримка допомагає бізнесу стабілізувати фінансову сферу, зменшуючи ризики втрати врожаю.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур: що має про це знати фермер?

Перш за все,  визначити всі можливі ризики для посівів і врожаю у регіоні. Можна звернутися до обласного гідрометцентру та дізнатися статистику щодо вимерзання, тривалих дощів чи посухи та найближчий прогноз погоди. В такому випадку можна скласти страховий договір з урахуванням усіх ймовірних ризиків та отримати часткову компенсацію від держави.

 При виборі страхової компанії насамперед слід  звертати увагу на:

  • досвід роботи в питаннях страхування сільськогосподарської продукції;
  • перелік послуг;
  • наявність кваліфікованого персоналу, який на основі ризиків допоможе обрати потрібний страховий продукт та оцінити ситуацію після настання страхового випадку;
  • рівень збору страхових премій і виплат за попередні періоди.

Перед підписанням угоди слід детально ознайомтеся з умовами, докладно переглянути їх, а також – права та обов’язки сторін договору.

Потрібно надати страховику інформацію про врожайність, ціни на продукцію та технології, які використовуєте у виробництві. Середню врожайність слід розрахувати за 3-5 років. Оцінити майбутній врожай можна на основі даних за попередні роки або за ринковими цінами на поточний момент.

Особливу увагу необхідно звертати на такі пункти:

  • трактування страхових ризиків і страхового випадку;
  • права та обовʼязки сторін;
  • відповідальність і обмеження страховика;
  • методика нарахування та виплати страхового відшкодування;
  • за яких умов страховик може відмовити у виплаті відшкодування;
  • умови припинення дії договору.

Відповідальність страховика настає в період активної вегетації культур. Перед підписанням договору фахівець-агроном проводить огляд стану посівів і складає відповідний акт. Це допомагає уникнути конфліктів між сторонами під час настання страхового випадку та вчасно виплатити відшкодування.

ЗАМІСТЬ PS: Страхування дозволить отримати повну або часткову компенсацію від втрати врожаю внаслідок настання страхового випадку…

БУРИНСЬКИЙ осередок ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» організував доставку добрив зі складу СК «Зерновий» до міста БУРИНЬ для 45  фермерських господарств…