Наш сайт https://afzs.sumy.ua/ на своїх сторінках у розділах порушує різноманітні теми щодо вирощування фермерами СУМЩИНИ, в тому числі й членами ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» (голова ОЛЕГ БОНДАРЕНКО), сільськогосподарських культур, про їхні досягнення, а також – про проблеми та виклики…
Сьогодні із читачами нашого сайту спілкуємося щодо розвитку аквакультури а рибальства на СУМЩИНІ і в УКРАЇНІ.
До слова, Україна уже виконала 70 відсотків своїх зобов’язань з адаптації законодавства у галузі рибальства та аквакультури до регламенту ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.
Про це під час експертного обговорення, ініційованого Мінагрополітики та «KSE Агроцентр», розповів тодішній заступник міністра агрополітики та продовольства Віталій Головня.
Він зазначив, що реформа галузі стартувала 2022 року. За цей час було проаналізовано 705 актів права ЄС, верифіковано таких, що потребують імплементації – 667, але фактично підлягають імплементації 33 акти. Повністю імплементовано на сьогодні 5 актів права ЄС.
«У межах євроінтеграційних процесів ухвалено один законопроєкт, три постанови Кабінету Міністрів і один наказ Мінагрополітики. Це все «нормативка», яка стосується суто євроінтеграції», – уточнив Віталій Головня.
Він зауважив, що нині розроблено 6 законопроєктів, які знаходяться на різному ступені ухвалення, та один наказ Мінагрополітики.
«Якщо це повністю Україна ухвалить, то матиме близько 70 відсотків рівня імплементації тих вимог, які на сьогодні стоять у рибній галузі по розділу 13 перед ЄС», – уточнив він.
Про розвиток аквакультури на СУМЩИНІ та в УКРАЇНІ
Аквакультура в Україні, зокрема на Сумщині, безсумнівно, є важливою галуззю, яка сприяє забезпеченню продовольчої безпеки, розвитку сільських територій та експорту рибної продукції.
Аквакультура – це штучне вирощування водних організмів (риб, ракоподібних, молюсків, водоростей) у контрольованих умовах для споживання, комерційних чи екологічних цілей. В Україні, зокрема на Сумщині, ця галузь набирає обертів завдяки наявності природних ресурсів і зростаючому попиту на рибну продукцію.
Про роль аквакультури
Аквакультура відіграє ключову роль у:
Забезпеченні продовольчої безпеки – збільшення виробництва риби для внутрішнього ринку.
Економічному розвитку – створення робочих місць у сільських районах.
Екологічному відновленні – зариблення природних водойм для збереження біорізноманіття.
Експортному потенціалі – вирощування цінних видів риб (осетрові, форель, сом) для продажу за кордон.
Про сучасний стан аквакультури
Основні види риб:
Короп, товстолобик, білий амур – основні промислові види.
Осетрові та форель – цінні види, що розвиваються в УЗВ (установках замкнутого водопостачання).
Методи вирощування:
Ставкове рибництво – традиційний метод, що є найпоширенішим.
Установки замкнутого водопостачання (УЗВ) – інтенсивна технологія, яка дозволяє вирощувати рибу незалежно від клімату.
Обсяги виробництва:
Останнім часом шорічне аквакультурне виробництво складало близько 20–25 тисяч тонн риби, що є важливою частиною загального виробництва риби в державі.
Аквакультура на СУМЩИНІ
Відразу закважимо, що СУМСЬКА ОБЛАСТЬ має сприятливі умови для аквакультури завдяки великій кількості природних і штучних водойм.
Про основні напрямки розвитку
Ставкове рибництво:
Приватні господарства вирощують коропа, товстолобика, білого амура.
Використання екологічно безпечних підходів для зариблення водойм.
Інтенсивне рибництво:
Зростає інтерес до створення УЗВ для вирощування осетрових і форелі.
Зариблення природних водойм:
Державні та громадські організації проводять програми для поповнення рибних запасів.
Про виклики в галузі
Фінансування та інвестиції:
Висока вартість обладнання та технологій (особливо УЗВ).
Екологічні проблеми:
Забруднення водойм впливає на продуктивність рибництва.
Конкуренція з імпортною рибою:
Імпортована риба часто дешевша, що ускладнює збут вітчизняної продукції.
Про перспективи розвитку
Розвиток УЗВ:
Інвестиції в сучасні технології дозволять вирощувати рибу цілий рік незалежно від погодних умов.
Державна підтримка:
Програми субсидій, компенсації за зариблення та модернізацію господарств.
Популяризація локальної продукції:
Акцент на екологічно чистій та органічній рибі.
Експортний потенціал:
Вирощування осетрових (чорної ікри) та інших цінних видів риб для міжнародних ринків.
Отже, аквакультура є перспективною галуззю як на СУМЩИНІ. Її розвиток залежить від інноваційного підходу, фінансової підтримки та екологічної відповідальності. Тобто, перспективи розвитку є, і вони підтвердяться після закінчення війни з рашистами.
І підкреслимо, що СУМЩИНА в недалекому майбутньому має значний потенціал для розвитку аквакультури завдяки:
численним природним та штучним водоймам;
сприятливим кліматичним умовам;
наявності родючих земель для створення рибоводних господарств.
Чи існує реальна державна підтримка малих і середніх фермерських господарств?
Наголосимо на основних аспектах розвитку:
Види риб:
Основу аквакультури Сумщини складає вирощування прісноводних видів риб, таких як короп, товстолобик, білий амур, щука та окунь.
Останніми роками зростає інтерес до вирощування цінних видів риб (форель, осетрові).
Рибоводні господарства:
На Сумщині діють підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні рибопосадкового матеріалу (мальків) для подальшого зариблення водойм.
Відбувається поступове збільшення кількості приватних господарств, які займаються рибництвом.
Екологічна складова:
Розвиваються програми екологічного зариблення природних водойм для підтримки біорізноманіття та поліпшення екосистеми регіону.
Інвестиційна привабливість:
Область активно залучає інвесторів до розширення аквакультурного виробництва, зокрема шляхом модернізації існуючих господарств.
На загальноукраїнському рівні аквакультура демонструє стабільне зростання, хоча її потенціал далеко ще не повністю реалізований.
Про сучасний стан
Обсяги виробництва:
Виробництво риби в аквакультурі в Україні щороку зростає – нині цей показник перевищив 20 тисяч тонн.
Основні напрями:
Вирощування традиційних видів риб (коропові, осетрові).
Поширення інтенсивних технологій вирощування, таких як установки замкнутого водопостачання (УЗВ).
Експорт та імпорт:
Україна імпортує значні обсяги риби, однак також нарощує експорт продукції аквакультури, особливо осетрових і чорної ікри.
Державна підтримка:
Державні програми підтримки аквакультури включають часткову компенсацію витрат на створення рибницьких господарств та зариблення водойм.
Про проблеми та перспективи
Проблеми:
Недостатнє фінансування та інвестиції у галузь.
Відсутність сучасних технологій у багатьох господарствах.
Висока конкуренція з імпортною продукцією.
Екологічні виклики, зокрема зміна клімату та забруднення водойм.
Перспективи:
Розвиток УЗВ для зменшення залежності від природних водойм.
Інноваційні підходи до годівлі риби, що підвищують її рентабельність.
Зростання попиту на органічну рибну продукцію.
Покращення законодавчої бази для підтримки малого та середнього бізнесу у сфері аквакультури.
Таким чином, квакультура має великий потенціал як на СУМЩИНІ, так і в Україні. Проте для її подальшого розвитку необхідні інвестиції, підтримка держави та запровадження інноваційних технологій…
Зауважимло, що рибальство є важливим елементом водного господарства, а також джерелом продовольства, зайнятості та рекреації. Його розвиток на СУМЩИНІ має свою специфіку, яка залежить від природних умов, соціально-економічної ситуації та екологічних викликів.
СУМСЬКА ОЛАСТЬ, яка має численні водойми (річки, ставки, водосховища), також має неабиякий потенціал для розвитку як промислового, так і любительського рибальства.
Про особливості та стан розвитку:
Природні ресурси:
Основними річками регіону є Десна, Сейм, Псел і Ворскла, які забезпечують можливості для рибальства.
На території області також розташовані штучні водойми, придатні для зариблення.
Промислове рибальство:
У Сумській області промисловий вилов риби має обмежене значення через переважно прісноводний характер водойм та їх обмежену рибопродуктивність.
Активно розвиваються приватні господарства, які займаються рибництвом та виловом риби для локального ринку.
Любительське рибальство:
Любительське (рекреаційне) рибальство є дуже популярним серед місцевого населення.
Для підтримки популяцій риб проводяться заходи з зариблення водойм.
Екологічні проблеми:
Забруднення річок та водойм, браконьєрство та недостатній контроль над виловом є основними викликами для збереження рибних ресурсів.
Про рибальство в УКРАЇНІ
Україна має великий потенціал для рибальства завдяки наявності морських та прісноводних водойм, проте розвиток галузі стикається з певними труднощами.
Морське рибальство:
Чорне та Азовське моря:
Донедавна, до початку війни, рибальство в морських водах включало вилов таких видів, як тюлька, хамса, ставрида, скумбрія.
Ситуація ускладнилася через війну, екологічний стан морів та обмежений доступ до частини акваторій через анексію Криму.
Океанічний промисел:
Україна має океанічний риболовецький флот, але його використання значно скоротилося через економічні труднощі та застарілість обладнання.
Прісноводне рибальство:
Річки та водосховища:
Найбільшими річками для промислового та любительського рибальства є Дніпро, Дністер, Дунай, Сіверський Донець.
Водосховища на Дніпрі (Київське, Кременчуцьке, Каховське) є основними зонами вилову.
Популярні види риб:
Судак, щука, сом, окунь, лящ, короп.
Частина риби вирощується у рамках аквакультури, а частина виловлюється в природних умовах.
Про статистику:
Загальний вилов риби в Україні скоротився через війну, екологічні та економічні чинники. За деякими даними, нині він складав приблизно 50–60 тис. тонн, що значно менше, ніж у попередні десятиліття.
Основну частину продукції забезпечує прісноводне рибальство та аквакультура.
Про виклики для рибальства:
Екологічні проблеми:
Забруднення вод, зміна клімату, зменшення популяцій окремих видів риб через надмірний вилов, війна.
Браконьєрство:
Незаконний вилов значно впливає на рибні запаси як у морських, так і в прісноводних водоймах.
Недостатній розвиток інфраструктури:
Відсутність модернізованих рибальських флотів та обладнання.
Про перспективи розвитку:
Інвестування в екологічно стале рибальство: зариблення водойм, контроль вилову.
Розвиток рекреаційного рибальства: створення спеціальних зон для любительського рибальства.
Інтеграція аквакультури та рибальства: з метою компенсації природного вилову штучно вирощеною рибою.
Стимулювання експорту: підвищення якості продукції та доступ до міжнародних ринків.
Безперечно, рибальство як на СУМЩИНІ, так і в державі загалом має значний потенціал за умов його раціонального використання та розвитку сучасних технологій…
ОЛЕГ БОНДАРЕНКО, голова ГО ГО «АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СУМЩИНИ» у ексклюзивному інтерв’ю нашому сайту зауважив, що розвиток аквакультури та рибальства має промислове та економічне значення, приносить певні прибутки тим, хто займається даними галузями. Проте рибальство може стати для звичайних людей місцем відпочинку, задоволенням від перебуванням на природі, а для декого – захоплення зеленим туризмом…
