Фермер Вадим СВЄТЛОВ, засновник та виконавчий директор ФГ «Свєтлова» (Сумський район) ділиться практичним досвідом вирощування гірчиці, кропу та коріандру: помилки, економіка, збут і реальні результати, які змушують аграріїв змінювати підхід до виробництва.

Сучасний агробізнес змінюється. Якщо раніше головним було зібрати якомога більше, то сьогодні фермери все частіше рахують по-іншому – скільки заробляє кожен гектар. Саме це змушує переглядати звичні підходи та шукати нові культури, які можуть дати кращу економіку.

На Сумщині одним із таких напрямів стають пряні культури – кріп, коріандр і гірчиця. Досвід місцевих аграріїв показує: це не «легкі гроші», а робота для тих, хто готовий вчитись, ризикувати, рахувати і змінювати підхід до виробництва.

Фермер Вадим Свєтлов прийшов до цього не від хорошого життя – поштовхом стали збитки.

• «Ми продали пшеницю і отримали мінус – приблизно тисячу гривень на тонні. Після цього стало зрозуміло: щось потрібно змінювати та шукати нові рішення», – говорить він.

У пошуках альтернативи звернули увагу на гірчицю – культуру, яка тоді показувала хорошу ціну. Рішення було доволі сміливим: одразу засіяли значні площі. Але перший досвід виявився провальним.

• «Здавалося, зробили все правильно – підготували поле, внесли добрива, купили відповідну техніку. А в результаті гірчиця не зійшла. Просто посіяли занадто глибоко», – згадує фермер.

Цей випадок чітко показав: нішеві культури не пробачають помилок і вимагають точності в технології.

Після цього у господарстві кардинально змінили підхід – почали вчитись, консультуватися з фахівцями і, що важливо, заздалегідь шукати покупця.

• «Ми вже не сіяли “наосліп”. Спочатку знайшли, кому будемо продавати, а потім заходили в технологію разом з агрономом», – пояснює Вадим Свєтлов.

Згодом у господарстві почали працювати одразу з кількома культурами – гірчицею, кропом і коріандром. Це дало можливість порівняти їх у реальних умовах.

За словами аграрія, у вирощуванні вони мають багато спільного: ранній посів, класичний захист від бур’янів, подібна логіка догляду. Але реакція на технологію – різна.

• «Ми вносили добрива і дивилися на результат. Кріп практично не відреагував, а от гірчиця і коріандр показали себе значно краще», – говорить Вадим.

Не менш важливим виявився і захист рослин. Найбільше уваги довелося приділяти саме гірчиці – через шкідників обробки проводили кілька разів.

Окремий виклик – збирання врожаю. І якщо гірчиця в цьому плані виявилась найпростішою, то кріп – навпаки.

• «Його дуже легко видуває. Навіть невеликий вітер – і вже є втрати. Техніку потрібно налаштовувати дуже точно», – ділиться досвідом фермер.

Ще складніше – доробка продукції. Без спеціального обладнання очистити кріп і коріандр практично неможливо.

• «Ми домовилися з покупцем, що він забере продукцію прямо з поля і сам її очистить. Це дозволило не вкладати великі кошти в обладнання на старті», – пояснює Вадим.

Саме питання збуту фермери називають ключовим у роботі з нішевими культурами. Якщо для зернових ринок зрозумілий, то тут потрібно заздалегідь домовлятися і про умови, і про якість.

Економічні розрахунки в господарстві дали досить наочний результат, коли порівняли пряні культури з кукурудзою. Витрати на їх вирощування становили близько $700/га – це майже удвічі менше, ніж потрібно для кукурудзи. Проте фінансовий результат залежав від конкретної культури: кріп спрацював у мінус (близько $500/га), коріандр фактично не приніс прибутку, а от гірчиця забезпечила $326/га чистого доходу. Для порівняння, кукурудза дала $311/га. Тобто при менших вкладеннях гірчиця здатна давати не гірший, а інколи й вищий фінансовий результат, але інші пряні культури такої стабільності не показали.

Окрім фінансової вигоди, фермери цінують гірчицю за її потужний вплив на грунт.

• «Гірчиця добре тримає вологу, працює як сидерат і є хорошим попередником для пшениці», – говорить Вадим Свєтлов.

Головне – не поспішати.

• «Не потрібно одразу заходити на великі площі, щоб зрозуміти технологію, прорахувати економіку і тільки тоді масштабуватися», – радить фермер.

Досвід показує: у нинішніх умовах виграє не той, хто просто більше сіє, а той, хто точніше рахує і готовий змінювати підхід. І нішеві культури – це якраз про такі зміни.

У ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумщини» впевнені: нішеві культури – це не спроба витіснити звичні пшеницю чи соняшник, а перш за все про розумну стратегію та стабільність.

Не бійтеся пробувати нове. Помилятися, вчитись і шукати свій шлях. Саме з таких рішень і починаються зміни.                                                                                                                                                                                                                                            Разом – до перемоги!